НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ
УДК 378.015.31
Рекомендовано до друку вченою радою Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук (протокол №7 від 14.10.21)
Рецензенти:
Мося І.А. – старший науковий співробітник лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у технікумах і коледжах, кандидат педагогічних наук
Костюченко М.П. – доцент кафедри електротехнічної інженерії. Донецького національного технічного університету, кандидат педагогічних наук
Охременко С.В. Формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі з використанням онлайн-технологій. Методичні рекомендації. Київ, 2021.
У методичних рекомендаціях розглянуто питання структури, показників та індикаторів професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі. Описано відповідна педагогічна макротехнологія формування їхньої професійної компетентності з використанням онлайн-технологій. Розглянуті педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі та впровадження відповідної макротехнології.
Методичні рекомендації призначені для педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, науковців, аспірантів, докторантів.
Зміст
- Вступ …………………………………………………………………………………………………….3
- Педагогічна макротехнологія формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі з використанням онлайн-технологій…………………………………………………. 6
- Критерії, показники, індикатори та індекси професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі………………………………………………………………………………………36
- Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі з використання онлайн-технологій …………………………………………………………..48
Літературні джерела………………………………………………………………………………………..56
Додатки………………………………………………………………………………………………………65
Методичні рекомендації
Формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі з використанням онлайн-технологій та педагогічної технології
«Адаптивна технологія онлайн управління формуванням професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі з використанням онлайн-технологій»
Вступ
Прогресивні економічні, політичні, соціальні реформаційні зміни, що нині відбуваються в нашій державі, інтеграція вітчизняної професійної освіти в світовий науковий і освітній простір, проникнення онлайн-технологій в усі сфери життєдіяльності людини зумовлюють зміну підходів та методології підготовки кваліфікованих робітників, зокрема будівельної галузі. Сучасний кваліфікований робітник-будівельник має бути високо компетентною, професійно мобільною, всебічно розвинутою особистістю, здатною задовольнити як потреби роботодавців на ринку праці, так і власні домагання та настанови. З огляду на це, актуалізується потреба в обґрунтуванні ефективних педагогічних умов цілеспрямованого формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників-будівельників та впровадженні в освітній процес закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі – П(ПТ)О) будівельної галузі відповідної методики їх забезпечення, зокрема, із використанням онлайн-технологій.
Діючи педагогічні технології, які створювались в аграрній та індустріальній економіці, націлені, переважно, на знання та вміння. Інноваційні педагогічні технології сьогодення базуються теж, переважно, на «знанієвій» парадигмі та на технології роботи з навчальною групою (класом) як цілим, а не системою суб’єктів. Технології дистанційного навчання (ДН) та застосування ІКТ націлені на персоніфіковане навчання але потребують великих витрат на створення їх навчально-методичного забезпечення та дидактичних засобів. Так витрати праці на розробку цих засобів для однієї години ДН складуть від 200 до 750 годин роботи фахівців. До того, всі інновації потребують достатню вмотивованість педагогів та їх відповідне теоретичне і навчально-методичне забезпечення.
Формування ключових компетентностей майбутніх фахівців розкривається у роботах Л. Короткової [41], С. Кравець [32], М. Костюченко [31], та інших. Психологічні основи діяльності та менеджменту навчання розглядали – М. Артюшина, Л. Журавський, Л. Колісниченко [3], Г. Романова [7676] та ін. Окремі аспекти теорії самоорганізації, з педагогічної точки зору, знайшли відображення у роботах В. Аршинова [5], В. Будановa [14]., В. Ігнатової [32], Е. Князєвої [38], Н. Кулулуєва [48], Н. Таланчук [83], Л. Макарової [51], Ю. Шаронін [89], С. Шевєльової [90], О. Федорова [86] та інших. Безпосередньо проблема педагогічних технологій навчання розкривалася у роботах Н. Арустамова [4],, В. Беспалька [9], О. Борисової [13], А. Вербицького [16], Г. Вороніна [18], Т. Ільїної [33], П. Лузана [49], Е. Машбіц [53], В. Сєрікова [79], Т. Симоненка [80], І. Тализіної [84] В. Яковлєва [96] та інших. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі України присвячені дослідження таких науковців, як В. Биков [1111], Я. Булахова [15], В. Заболотний [28], Г. Козлакова [39], О. Пінчук [73], О. Шестопал [91] та інші. Питанням опису та класифікації освітніх інноваційних технологій присвячені роботи Л. Гирьова [2020],, І. Волкова І. [1717], Г. Селевка [77] та інших.
Теоретичним основам професійної освіти присвячені роботи С. Батишева [7], С. Гончаренка [2121], К. Гуревич [22], Р. Гуревича [23], Т. Десятова [25] та інших. Сучасним тлумаченням педагогічних законів, закономірностей, принципам та системам присвячені роботи В. Беспалька [9], В. Давидова [24], В. Загв’язинского [2929], В. Крутетського [47] та інших. Саморегульованому навчанню та модернізації професійного навчання на основі компетентностного підходу присвячені дослідження під керівництвом Е. Зеєра [31] та інших. Методології для педагогів присвячені праці В. Краєвського [46], В. Паламарчука [72], М. Скаткіна [82], О. Щербак [94] та В. Ягупова [95], методам і формам професійного навчання в аграрній галузі присвячені дослідження П.Лузана та А. Каленського [4934], методам проблемно-розвиваючого навчання [52] та технологіям сучасного уроку [52] – М. Махмутова та сучасної дидактики – О. Хуторского [88], а індивідуалізації – О. Кірсанова [37], В.Орлова [55], інтерактивним технологіям навчання – О. Пометун [75], С.Сисоєвої [81], інформаційним технологіям – А, Каленського [34], І. Пліш [74], О. Тележинскої [85], М. Шишкіна [92]. Технології дистанційного професійного навчання та основам педагогічної майстерності й етиці викладача – праці А. Каленського [35] та інших. Результати цих досліджень стали теоретичною основою запропонованої технології.
Проте, ці дослідження надають загальні засади вирішення педагогічних проблем з формування відповідної компетентності осіб та організації освітнього процесу, але не пропонують ефективних педагогічних технологій за як алгоритмів їх вирішення та використання нових можливостей онлайн- технологій формування ПК та його зв’язку з ринком праці, як визначає М.П. Костюченко [30]. Отже, проблема створення відповідної педагогічної макротехнології формування ПК особистості кожного учня залишається відкритою. Актуальна також суперечність між необхідністю індивідуального підходу у формуванні ПК та можливостями масової системи професійної освіти.
Таким чином, ці проблеми та суперечності визначили мету створення ефективної, композитної, прагматичної, адаптивної технології онлайн управління формуванням ПК кожного учня ЗП(ПТ)О на основі збалансованої системи педагогічних умов (ЗСПУ).
- Педагогічна макротехнологія формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі з використанням онлайн-технологій
Опис нової запропонованої макротехнології, створеної як композиція відомих, пропонуємо зробити, згідно вимог Г.К. Селевка [77], за наступною структурою:
1) Назва технології, що відбиває її основні якості, основну ідею.
2) Цільові орієнтації технології – дерево цілей.
3) Концептуальна основа: основні ідеї, принципи.
4) Зміст, структура і процесуальна характеристика освітнього процесу.
5) Навчально-методичне забезпечення та знаряддя.
6) Педагогічні умови втілення технології
- Назва технології: «Адаптивна технологія онлайн управління формуванням професійної компетентності будівельників» (АТОУ ФПКБ) відображає її основні складові. Формування ПК майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі (МКРБГ) здійснюється у цілеспрямованій самостійній роботі учнів з формуванням своєї ПК, що замовляється ринком праці. Формування здійснюється шляхом управління педагогом послідовністю виконання завдань чи розв’язання задач учнями самостійно чи у команді. Онлайн – це взаємодія на єдиній лінії трьох суб’єктів: ринка праці, педагога та учня засобами веб та ІКТ. Управління (планування, мотивація, організація та контроль) здійснюється з використанням онлайн технологій. Технологія – це алгоритм процесу гарантованого досягнення вимірюваних показників педагогічних цілей – ПК. Адаптивною є технологія тому, що синхронізує процес формування ПК до потреб ринку праці з урахуванням особистостей кожного учня.
- Цільові орієнтації технології – це формування та розвиток ПК як здатності до ефективної професійної діяльності, що складаються з професійних знань, вмінь і навичок, інтелектуальних, фізичних та комунікативних здібностей, професійно важливих якостей та особливостей, спрямованості та цінностей цілей та засобів. Критерії, показники та індикатори ПК наведені у Таблиці № 1.
Таблиця 1.
| Структура компонент, критеріїв, показників та індикаторів ПК | |||
| Укладено автором | |||
| Компонетн | Критерій | Показник | Індикатор |
| Знання | Рівень знання для діяльності | Уміння репродуктувати та застосовувати знання | Відсоток помилок в тесті рівня знань або час його правильного виконання |
| Вміння і навички | Рівень умінь діяти | Правильність і швидкість виконання різнорівневих завдань | Час виконання завдань згідно стандарту |
| Здібності | |||
| Інтелектуальні (Когнітивні) | Рівень вирішення завдань | Складність завдань і швидкість їх вирішеня | Рівень складності завдань і час їх вирішеня |
| Рівень і сфера генерації ідей | Щільність визнаних запропанованих ідей | Середній час на генерацію ідей, прийнятих командою | |
| Рівень і сфера навченості | Швидкість освоєння діяльності і знань | Час освоєння дій згідно стандарту | |
| Комунікативні | |||
| Рівень комунікацій | Інтенсивність та активність контактів | Питома кількість у часі та середня оцінка контактів у команді | |
| Рівень якості взаємодії | Тривалість взаємодії у команді | Питомий час контактів з командних проектів | |
| Компонетн | Критерій | Показник | Індикатор |
| Рівень широти взаємодії | Розмір кола спілкування | Середньо-місячна чисельність команди | |
| Рівень ефективністі роботи у команді | Успішність спілкування і дій команди | Середня оцінка ефективності особи членами команд | |
| ПВСЯ | |||
| Поведінкові | Рівень відповідальності | Вчасно і якісно виконані завдання | Час виконання завдань згідно стандарту і середня оцінка замовниками |
| Рівень самостійності | Ступінь самостійності виконані завдання | Питомий час допомоги при виконанні завдань | |
| Рівень чуйності | Враховані побажання замовників | Питомий час на вияв та реалізацію їх побажань | |
| Рівень акуратності | Відсутність неточностей у процесі і результаті виконання завдань | Питомий час витрачений на виправлення неточностей | |
| Рівень ініціативності | Щільність пропозицій та їх впроваджень | Питомий час на пропозиції і впровадження | |
| Компонетн | Критерій | Показник | Індикатор |
| Фізичні | Рівень прикладних | Рівень і швидкість виконання відповідних вправ | Результати тестування пов’язаного з часом |
| сили, швидкості, спритності, реакції, витривалості | Відсоток відхилення від відповідної норми | Результати тестування пов’язаного з часом | |
| чутливість зорова, м’язова, всетібюлярна | Відсоток відхилення від відповідної норми | Результати тестування пов’язаного з часом | |
| Розумові | Рівень пам’яті моторної, образної, словесно-логічної | Рівень виконання відповідних вправ | Результати тестування пов’язаного з часом |
| Рівень уявлення просторового і технічного | Рівень виконання відповідних вправ | Результати тестування пов’язаного з часом | |
| Рівень мислення практичного і теоретического | Рівень виконання відповідних вправ | Результати тестування пов’язаного з часом | |
| Компонетн | Критерій | Показник | Індикатор |
| ПВПО | |||
| Темперамент | Рівень реакції і гальмування | Поведінка та реакції в спілкуванні і роботі | Результати тестування темпераменту як часу реакції |
| Стресостійкість | Рівень стресостій-кості | Поведінка в стресових ситуаціях | Результати тестування стресостійкості як часу реакції |
| Залежності | Рівень залежності | Вживання табаку, алкоголю, наркотиків, участі у азартіграх | Питомий час, що витрачається на звички та їхні наслідки |
| Етичні | |||
| Спрямованість | Рівень спрямованості | Активність спрямована на себе, на справу, на команду | Час справ та контактів, направлених на себе, на справу, на команду |
| Цінності цілі | Склад і рівень значущих цілей | Активність спрямована на ці цілі | Час, що приділяється на відповідні цілі |
| Цінності засоби | Склад і рівень значущих засобів | Активність застосування цих засобів | Оцінки менеджерів та членів команд щодо застосування цих засобів |
| Компонетн | Критерій | Показник | Індикатор |
| Мета компетентність | |||
| Метазнання | Рівень знання про знання | Прояв знання з його структури, технології пошуку і засвоєння | Зведені оцінки експертів |
| Метавміння | Рівень вміння вміти діяти | Прояв вміння вирішення задач, управління, розуміння, роботи з інформацією | Зведені оцінки експертів |
| Метаздібності | Рівень метакогнитив-них здібностей | Прояв метакогнитивних здібностей | Зведені оцінки експертів |
| Рівень метакомуніка тивних здібностей | Прояв метакомунікативних здібностей | Зведені оцінки експертів | |
- Концептуальна основа технології: основні ідеї, принципи, філософські позиції. Технологія базується на наступних педагогічних підходах: компетентнісному, діяльнісному, суб’кт-суб’ктному та спирається на теорію діяльності, на теорію менеджменту навчального процесу. Основні її принципи виокремлені у метатехнології та маніфесті «Педагогіки співробітництва».
Запропонована педагогічна технологія є композицією наступних технологій: «Класична традиційна класно-урочна», «Педагогіка співробітництва», «Активних методів навчання: інтерактивні методи, проблемне навчання, метод проектів», «Ефективного управління та організації навчального процесу: програмованого навчання, різнорівневої диференціації, індивідуалізації навчання, групової та командної діяльності», «Дидактичного удосконалення і реконструювання матеріалу: укрупнення дидактичних одиниць, реалізація теорії поетапного формування розумових дій, модульного навчання», «Технології розвиваючої освіти: саморозвитку особистості учня, особистісно-орієнтоване розвивальне навчання», технологій Дальтон-план та Белл –Ланскасторської системи а також технологією з організаційної психології – «ассессмент-центр».
- Зміст, структуру і процесуальну характеристику навчально-виховного процесу макротехнології розглянемо згідно складових управління цим процесом: мотивування, організації, контролю та планування дій його учасників та відповідних мезотехнологій.
4.1. Технологія мотивування освоєння діяльності. Мотивами використання макротехнології технології педагогами можуть бути її висока ефективність за рахунок: стратегічної мотивації осіб, що навчаються до самостійного формування ПК; самоосвіти і саморозвитку учнів; технологій прискореного навчання за АРОТД [69]; веб і онлайн управляння завданнями та комунікаціями; системи онлайн фіксування та зведення індикаторів ПК осіб, що навчаються при виконанні завдань, презентацій їх результатів, які входять у їхні е-портфоліо, що просуваються на відповідному ринку праці.
Мотивацією осіб до навчання, саморозвитку та формування своїх ПК є відповідні цілі, процес, зміст, результат навчання та відповідні відносини з тими, хто навчається та навчає.
4.1.1. Мотивація стратегічними цілями – сталою успішністю у професіональній та громадській сфері, що забезпечується шляхом розвитку ПК осіб та просування веб сайту з їхніми е-профілями і е-портфоліо силами колл-центру на ринку праці, які є першою та другою педагогічною умовою формування ПК у нашої педагогічної онлайн технології.
4.1.2. Мотивація тактичними цілями – отримання відповідної кваліфікації (офіційного визнання результатів освіти), перехід на вищій рівень освіти,чи рівня досягнень при підсумковому контролі, оволодіння метавміннями які необхідні для успішності. Метавміння – вміння вирішення винахідницьких задач, приймання управлінських рішень, здійснення розумових операцій, управління часом та людьми, навчання і розвитку, здійснення діяльності, роботі у команді. Саме ці вміння є змістом та метою навчання, які необхідні для стратегічної успішності у майбутній професійній діяльності.
4.1.3. Мотиваціяопераційними цілями – цілями навчального заняття з виконання відповідних завдань та проектів як у аудиторії, так і поза, які можуть увійти до е-портфоліо тих, хто навчається.
4.1.4. Мотивація процесом здійснюється шляхом: організації та самоорганізації роботи команд; ігрових технологій, якою є робота у команді та над проектами; різнорівневими квазіпрофесійними завданнями, що надають можливість навчатися у «зоні найближчого розвитку» та у професійному контексті; проблемного та евристичного навчання; переважно, активної та самостійної роботи над завданнями чи проектами.
4.1.5. Мотивація змістом навчання як ланцюга розв’язання практичних або цікавих проблем або завдань, які здатні розв’язати або виконати особи, що навчаються на відповідному етапі їх навчання та розвитку.
4.1.6. Мотивування результатом здійснюється у цій технології шляхом: об’єктивної фіксації індикаторів досягнення цілей саморозвитку у е-профілі та е-портфоліо кожної особи, що навчається; системою оцінювання прогресу її розвитку «методом 360 градусів» та навчальних досягнень експертами з осіб, що навчаються; можливістю самостійного вибору рівня навчання, що уможливить особистий успіх у навчанні та розвитку ПК.
4.1.7. Мотивування відносинами здійснюється шляхом: зміни статусу педагога від оцінщика (ассессора) на статус помічника (тренера), так як він втрачає право монопольного оцінювання осіб, що навчаються та націлений на їх успіхи у майбутньому; робота у команді, у оточенні своїх друзів, націленій на успішність кожного.
4.1.8. Мотивування психолого-педагогічними засобами (методами та прийомами) стимулюванняактивізації процеса навчальної діяльности, які детально досліджені та систематизовані М. Артюшиною [2].
4.2. Технологія організації командного навчання. Організація діяльності навчальної групи здійснюється задля отримання синергетичного ефекту у досягненні цілей всіх рівнів, для її самоорганізації за наступною технологією її структурування по командам та різнорівневим групам [68].
Отже, пропонуємо алгоритм створення у навчальній групі команд для формування ПК її осіб, що навчаються:
Пропонується цим особам самим:
1) визначити 5-6 лідерів навчальної групи у навчанні з відповідного предмету;
2) обрати лідера для створення команди для спільного навчання та розвитку;
3) узгодити склад команд кожного лідера в кількості 5-6 осіб;
4) здійснювати переходи до іншої команди при згоді її лідера;
5) встановлювати термін та умови переобрання лідера та його заступника.
Надається право лідерам або їхнім заступникам:
1) оцінювати та рецензувати виконання завдань різних рівнів складності осіб з інших команд групи (і не тільки своєї) згідно з чіткими критеріями, наданими педагогом (ці оцінки враховуються при поточному та тематичному контролі);
2) апелювати до лідера-оцінщика у випадку незгоди з оцінкою або рецензією роботи члена своєї команди;
3) консультувати та допомагати виконувати завдання колегам на занятті та поза;
4) керувати виконанням командних завдань та проектів, перш за все, з саморозвитку кожного члена команди та самої команди.
Пропонується розміщення команд у аудиторії за трьома столами одного ряду у аудиторії. Місце розміщення команд розігрується лідерами або визначається за їхнім рейтингом щомісяця. Лідер та його заступник знаходяться за середнім столом з їх трійки для зручності у консультуванні колег та надання їм допомоги у розв’язанні завдань на занятті у відведений для цього час. Таким чином, створюються умови для самоорганізації навчальної групи, для навчання у команді та використанні її синергії для розвитку та успішності кожного.
Для створення різнорівневих груп пропонується особам, що навчаються самостійно (за рекомендацією лідера чи педагога) обрати рівень складності виконання навчальних завдань з кожної теми або на кожному занятті. Передбачається чотири рівня складності завдань, які розрізняються за рівнем роботи з алгоритмом їхнього виконання, з їхньою орієнтовною основою діяльності (ООД) за П.Я. Гальперіним [19]: репродуктивний – самостійне виконання за заданої ООД; пошуковий – за самостійно обраній ООД з відомих; евристичний – за самостійно обраній і адаптованій ООД; творчий – за самостійно створеній або модернізованій ООД.
Відповідно цим рівням цілей освоєння вмінь (а не знань) створюються групи: А – репродуктивний рівень навчання з предмету, Б – пошуковий, В – продуктивний та творчий. Ці групи відрізняються рівнем мотивації та здібностями до вивчення з відповідного предмету та навчаються за різними траекторіями навчання. Лідер та його заступник, знаходяться, у групах В, Б.
Основним засобом розвитку та навчання кожної особи є діяльність з розв’язання навчальних (суб’єктивно нових) індивідуальних завдань та здійснення командних проектів. Так як згідно теорії діяльності тільки у ній змінюються та проявляються якості особистості, отже і ПК. Тому кожний предмет та його тема повинні містить послідовність завдань різних рівнів для їх засвоєння, а для його контролю та оцінювання – еталони їх вирішення та шкали оцінювання. Ці завдання та засоби оцінювання повинні входити до відповідних ланок навчально-методичного забезпечення (НМЗ) [70]. Алгоритми або ООД їх вирішення (процедурні знання) є метою освоєння предмету чи теми та основою для відбору мінімально необхідних для них декларативних знань.
Отже, пропонується переворот у пріоритетах цілей навчання – від засвоєння максимуму знань до розвитку здібностей вирішення задач, де засобом для їх вирішення є необхідні, але мінімальні знання. Різнорівневі завдання тематичного та підсумкового контролю композуються у відповідну послідовність їх освоєння. Послідовність цих завдань надасть можливість до програмованого навчання за розгалуженими програмами Н.Кроудера. Це забезпечить можливість до зручного управління індивідуальним навчанням за допомогою комп’ютера або лідера команди.
Дидактичною основною цієї технології є «Алгоритм реактивного освоєння діяльності». На основі теорії діяльності, психології управління, психології інтелекту, структури процесу засвоєння знань й освоєння діяльності, психології та Методу прискореного навчання Б. Бадмаєва [6], яка є втіленням теорії ПФРД П. Гальперина нами розроблений алгоритм реактивного освоєння діяльності (АРОТД) [69]. АРОТД – алгоритм, який застосовується як реакція на виникаючі у особи проблеми освоєння необхідної їй діяльності, враховуючи наявні її інтелектуальні можливості та накопичений досвід діяльності.
АРОТД має таку структуру:
1) мотивація навчальної діяльності з розвитку ПК в процесі освоєння діяльності;
2) визначення мети, критеріїв та індикаторів її досягнення, плану, умов і засобів навчальної діяльності, тобто визначення НООД (навчальної орієнтовної основи діяльності);
3) актуалізація опорних знань і вмінь (актуалізація релевантних знань);
4) сприйняття нових знань (порівняння, аналіз і синтез);
5) осмислення нових знань (абстракція та конкретизація, узагальнення та систематизація);
6) формування алгоритмів і стандартів діяльності при застосуванні нових знань (конкретизація);
7) первиннезастосування алгоритмів і стандартів (дедукція);
8) опанування діяльністю– відпрацювання навичок, застосування алгоритму діяльності в різних умовах, у тому числі майбутньої навчальної, практичної та професійної діяльності (конкретизація);
9) контроль й аналіз результатів навчання –прогресу показників компетентності: знань, умінь і навичок, здібностей і установок до освоюваної діяльності (конкретизація);
10) корекція і систематизація нових здібностей (конкретизація і систематизація);
11) актуалізування (класифікація і категоризація) здатностей для їх релевантної актуалізації та ефективного застосування у майбутній діяльності.
Актуалізування – це підготовка знань і здатностей осіб для актуалізації, тобто для швидкої і релевантної їх активації, для перенесення їх на практику і для використання в навчанні й освоєнні нової діяльності.
Процес і результат композиції психологічних і дидактичних алгоритмів навчання, управління, ПФРД, стадій засвоєння і розумових операцій, в результаті якої був створений АРОТД наочно представлені у табл. Т. 2.
Таблиця.Т. 2
| АРОТД як композиція алгоритмів навчання, розуміння та управління | ||||
| Алгоритм | Алгоритм | Стадії | Розумові | Алгоритм ПФРД (за П.Я. Гальперіним) |
| навчання | управління | засвоєння | операції | |
| 1.Мотивація | Мотивація | – | Конкретизація | Мотивація |
| 2.Проектування НОДО | Планування | – | Індукція | Проектування ООД (цілей, плану, умов та засобів) |
| 3.Актуалізація | Організація | Сприйняття | Актуалізація | Матеріалізована (предметна) дія (з образами): 1 рівень |
| 4.Сприйняття | Організація | Сприйняття | Порівняння, аналіз і синтез | Матеріалізована (предметна) дія (з образами) 2 рівень |
| 5.Осмислення | Організація | Осмислення | Абстракція і конкретизація | Матеріалізована (предметна) дія (з образами) 3 рівень |
| 6.Алгоритмізація | Організація | Осмислення | Індукція | Матеріалізована (предметна) дія (з образами) 4 рівень |
| 7.Первинне застосування | Організація | Закріплення | Дедукція | Дія з зовнішньою промовою (з зовнішнім контролем – прямий контроль) |
| 8.Самостійне застосування | Організація | Освоєння | Конкретизація | Дія з внутрішньою промовою ( з внутрішнім контролем – контроль процесу) |
| 9.Контроль | Контроль | Освоєння | Конкретизація | Дія автоматична (самоконтроль, зовнішній контроль результату ) |
| 10.Корекція | Координація | Освоєння | Узагальнення і систематизація | – |
| 11.Актуалізування | Координація | Освоєння | Класифікація і категоризація | – |
АРОТД дозволяє ефективно засвоювати як декларативні, так і процедурні знання з деякими відмінностями в реалізації етапів цього алгоритму, які полягають у тому, що процес засвоєння декларативних знань є етапом актуалізації в процесі освоєння процедурних. Декларативні знання є засобом для засвоєння процедурних знань, їх релевантної актуалізації. Процедурні знання є основою набуття вмінь та навичок при освоєнні нової діяльності згідно АРОТД. А сам АРОТД стає ООД навчання, освоєння дій, тобто метазананням освоєння знань і дій. Отже, АРОТД є третьою педагогічною умовою цієї технології.
Для ефективного використання АРОТД при персоніфікованому навчанні в групі та індивідуально необхідне відповідне навчально-методичне забезпечення (НМЗ) [70]. Воно повинно бути структуровано відповідно етапам АРОТД, які нведено у таблиці Т. 3.
Таблиця Т.3
Структура НМЗ за АРОТД
| 1. Мотивація | ||||
| Метою | професійною | практичною | пізнавальною | навчальною |
| Умовами | психологічними | організаційними | технологічними | технычними |
| Процесом | адекватним | прискореним | результативним | ефективним |
| Результатом | прогресу | визнання | кар’єрою | портфоліо |
| 2. Проектування | ||||
| Навчальні цілі | засвоєння знань | освоєння вмінь | розвиток здібностей | розвиток ПВСЯ |
| Показники | освоєння | розвитку | застосування | |
| План навчання | стратегія | етапи | час | графік |
| Правила навчання | організаційні | соціальні | психологічні | ситуаційні |
| Засоби навчання | інформаційні | технічні | програмні | соціальні |
| 3. Актуалізація | Декларативні знання | Процедурні знання | Метазнання | Метавміння |
| опорні знання | ||||
| тести знань | ||||
| опорні вміння | ||||
| тестові завдання | ||||
| посилання | ||||
| 4. Сприйняття | ||||
| Декларативні знання | Визначення | Поняття | Аксіоми,теореми | Судження |
| формулювання | ||||
| приклади | ||||
| аналоги | ||||
| порівняння | ||||
| Процедурні знання | Формули | Алгоритми | Процедури | Технології |
| формулювання | ||||
| приклади | ||||
| аналоги | ||||
| порівняння | ||||
| 5. Осмислення | Застосування знань | Застосування вмінь | ||
| прості завдання |
Діяльність педагога, з операційної точки зору, складається з планування навчальної діяльності кожної особи, ретрансляції їй інформації (вербальної та невербальної) з явних та неявних знань, отримання від неї зворотнього зв’язку та надання відповідної інформації. Отже, маючи таке структуроване НМЗ навчання, педагог зможе легко у синхронному та асинхронному режимі здійснювати навчальні комунікації з кожною особою шляхом посилання на відповідний розділ актуального та релевантного НМЗ. Таким чином уможливлюється: адресне інформування осіб, а не «розсіяне» за В.П. Безпалько [10]; та своєчасний контроль і корекція, а ні «розірваний» (несвоєчасний) контроль за В.П. Безпалько [10]. А все це дозволяє за ним суттєво підвищить ефективність навчального процесу.
Інформація представлена на відео, слайдах та структурованих гіпертекстах при виконанні завдань засвоюється значно краще ніж на контактній, вербальній лекції. Лангітюдні дослідження, проведені під керівництвом М.П. Карпенко свідчать що продуктивність контактної лекції значно поступається відео лекції. Так продуктивність контактної лекції – 2,0; слайд-лекції – 2,4; відео лекції – 3,5; імпреcсінговий відеофільм – 16,5; виконання логічних завдань за робочим підручником – 24,9.
НМЗ 7-10 етапів АРОТД (табл. № 3) – типові та різнорівневі завдання, зразки їх вирішення та помилок,еталони та шкали оцінки їх вирішення представлені у вигляді текстів, слайдів чи відео, що дозволять організувати та забезпечити найефективніший спосіб освоєння дій – самостійне виконання завдань кожною особою за цим «робочим підручником». А НМЗ 11 етапу АРОТД дозволить здійснювати релевантний перенос знань та вмінь на практику. Тобто здійснити їх основне призначення та міцно закріпити їх у свідомості та підсвідомості особи.
Таким чином, структуроване НМЗ АРОТД, представлене в вигляді відео, слайді та текстів для виконання завдань дозволить тому, хто навчає і навчається:
1) оперативно знаходити на надавати актуальну та релевантну навчальну інформацію персонально кожній особі;
2) економити час на персональне інформування кожної особи на 1-6 етапах АРОТД;
3) значно підвищити продуктивність та ефективність навчальних занять;
4) значно скоротити час «живої» праці тих, хто навчається та навчає;
5) зосередити основні зусилля та час на зворотній зв’язок з тими, хто навчається, на оперативний своєчасний контроль і корекцію їхніх знань та вмінь.
Створення такого НМЗ вимагає значних витрат високоінтелектуальної праці, а тому як і створення підручників воно має стати предметом відповідної індустрії. Але навіть власноруч створене, або знайдене в інтернеті та структуроване за АРОТД НМЗ дозволить швидко окупити витрати часу на його створення та досягнути високої ефективності його використання в процесі управління навчанням. НМЗ АРОТД є четвертою педагогічною умовою цієї технології.
Метатехнологія онлайн управління формуванням ПК включає наступні мезотехнології (як технології етапу заняття) організації: «мотивації освоєння діяльості», «організації командного навчання», «евристичного засвоєння нових знань з використання НМЗ АРОТД», «командного освоєння навичок застосування ООД», «презентації завдань та проектів», «тотального контролю виконання завдань», «онлайн ассессмент-центр» ПК, «планування навчальних занять за АРОТД», «масового персонального навчання з програмими CRM/ERP».
4.3. Технологія «евристичного освоєння вмінь з використання НМЗ АРОТД». Вона побудована на основі технологій евристичного, проблемного навчання та має наступні етапи на наступних заняттях:
4.3.1. На першому занятті з предмету, модуля або теми:
1) ставляться суб’єктивно нові проблеми та задачі, котрі необхідно розв’язати, та завдання, які необхідно виконати, та вміння, які необхідно набути;
2) дається послідовність освоєння вмінь, виконання завдань та розв’язання задач;
3) для кожного завдання чи задачі надаються посилання на сторінки сайту з НМЗ АРОТД;
4) визначається графік контролю, презентацій та практичних занять, синхронних та асинхронних онлайн консультацій щодо виконання завдань та розв’язання задач.
Особи самостійно, у зручний час, освоюють інформацію з НМЗ 1-5 етапів АРОТД, яка представлена на сайті в формі відео, слайдів, гіпертекстів, таблиць. Самоконтроль цих декларативних та процедурних знань здійснюється на рівні їх відтворювання за допомогою тестів у режимі онлайн.
4.3.2. На наступних навчальних заняттях з 6-11 етапів АРОТД проводяться:
1) колективні консультації викладачем або лідером команди з питань: застосування самостійно набутих знань, проблем у виконанні завдань та вирішенні задач (це Белл-Ланкастерська система);
2) первинне застосування самостійно набутих знань у виконанні типових завдань та вирішенні типових задач шляхом роботи у команді з виконання персональних та командних завдань;
3) самостійне виконання завдань та /або вирішенні задач різних рівнів складності, самостійно обраних кожним членом команди;
4) відео онлайн презентації чи захисту виконаних завдань, чи вирішених задач. Ці матеріали можуть увійти, за згодою особи, у її портфоліо, а за згодою педагога у НМЗ відповідної теми чи модуля. Ці матеріали є засобом передачі неявних знань.
4.3.3.Таким чином, технологія «евристичного засвоєння знань з використанням НМЗ АРОТД» є аналогом технології Дальтон-план та здійснює «перевернуте» навчання. Тобто нові знання освоюються «вдома» самостійно онлайн, а їх застосування, яке в традиційній системі було домашнім завданням, тепер здійснюються у аудиторії. Ця технологія перевернутого навчання «Flipped classroom» (перевернутий клас) активно застосовується у навчальних закладах США.
Технологія «евристичного освоєння вмінь з використанням НМЗ АРОТД» дає можливість до різнорівневої диференціації при освоєнні нового матеріалу самостійно з використанням сайту з НМЗ АРОТД. А це, в свою чергу, вивільняє час роботи на заняттях для застосування знань, набуття вмінь та навичок виконання завдань, розв’язування задач, що надає можливість набуття метавмінь – вмінь самостійно освоювати нову діяльність, тобто вмінь безперервно навчатися.
Таким чином, реалізується індивідуалізація та різнорівнева диференціація у навчанні на етапі освоєння нового матеріалу згідно з структурою заняття у традиційній класно-урочній системі.
4.4. Технологія командного освоєння навичок застосування ООД. Вона здійснюється шляхом роботи у команді, виконуючи індивідуальні завдання за допомогою лідера або його заступника в час відведений на занятті та поза. Після виконання цих завдань з допомогою кожен член команди самостійно виконує відповідне аналогічне завдання, якість виконання якого перевіряє лідер іншої команди та/або загал групи при публічній презентації його виконання. Це надає більшу можливість для розвитку комунікативних здібностей та професійно важливих якостей кожної особи. Дидактичною основою цієї технології є АРОТД, його НМЗ та технологі: організації командного навчання, планування системи навчальних занять та презентації виконання завдань та проектів.
4.5. Технологія презентації виконання завдань та проектів. Презентація виконання завдань як у аудиторії, так і на відео має наступну структуру:
1) демонстрація на екрані або на дошці процесу покрокової реалізації рішення або виконання, його обгрунтування та графу його логіки;
2) артикуляція процесу пошуку ідеї вирішення (декомпозиції шляхів вирішення проблеми до умов завдання), її новизни та опорної ООД;
3) рецензування та оцінювання іншими особами групи «техніки рішення» (правильності процесу покрокової реалізації, його обгрунтування та графу його логіки) та «артистизму» (якості демонстрації процесу пошуку та реалізації нової ідеї рішення) у аудиторії чи на відео. Ця технологія надає можливість для розвитку комунікативних здібностей до публічних виступів та їх рецензування.
4.6. Технологія тотального пірингово контролю навчання та розвитку. Ця мезотехнологія є основою для найважливішої складової процесу управління навчанням – контролю, та має наступні характеристики:
1) Педагог позбавляється права монопольного контролю навчальних досягнень кожної особи групи. Він розробляє (підбирає) рівневі завдання, критерії і шкали їх оцінювання та організує поточний, тематичний та підсумковий контроль;
2) Контроль виконання завдань є тотальним, тобто контролюється та оцінюється кожна робота, кожної особи групи при кожному виді контролю з кожної теми;
3) Оцінювання робіт цих осіб для кожному виду контролю здійснює лідер іншої команди, обраний для цього випадковим чином;
4) Оцінювання робіт здійснюється згідно відомим усім критеріям та шкалам оцінювання завдань відповідного рівня, заздалегідь розробленим чи знайденим педагогом. Рівень складності завдання визначає максимальну оцінку рівня освоєння вмінь та навичок;
5) Кожна оцінка може бути оскаржена до педагога після медіації (самостійного вирішення суперечок) у відповідних лідерів – оцінщика та лідера своєї команди;
6) Оцінювання презентації задач або проектів особи здійснюють члени іншої команди за критеріями та шкалами оцінки «техніки» та «артистизму» презентації;
7) Оцінюється процес та результат робіт на основі системи онлайн фіксування прагматичних індикаторів роботи та поведінки при виконанні завдань, які наведено у Таблиці Т. 4.
Таблиця Т.4
| Прагматичні індикатори ПК при виконанні завдань
|
|||
| № | Показники роботи | Показники ПК | Індикатори – час: |
| 1 | якість процесу робіт | знання, вміння | на інформаційну допомогу від інших |
| 2 | якість безпеки (ТБ) | знання, навички | виконання дій безз порушенням ТБ |
| 3 | якість результату | вміння, навички | виконання робіт згідно стандрту |
| Показники здібностей | Здібності | Індикатори – час: | |
| 4 | швидкість освоєння дій | фізичні, інтелект | освоєння стандарту відповідних дій |
| 5 | швидкість вирішення завдач | інтелектуальні | вирішення завдач відповідного рівня |
| 6 | щільність генерації ідей | інтелектуальні | генерації ідей відповідного рівня |
| 7 | командна взаємодія | комунікативні | та оцінка взаємодії у команді |
| Показники поведінки | ПВСЯ | Індикатори – час: | |
| 1 | відповідальність | відповідальність | відхилення від стандарту та графіку робіт |
| 2 | самостійність | самостійність | допомоги при виконанні робіт |
| 3 | чуйність | чуйність | виконання побажань замовника |
| 4 | акуратність | акуратність | виправлення недолікив |
| 5 | ініціативність | ініціативність | на генерацію ідей та втілення новацій |
| Показники спрямованності | Спрямованість | Індикатори – час: | |
| (при роботі у команді) | |||
| 1 | на себе | на себе | консультаії від інших |
| 2 | на справу | на справу | виконання завдань |
Отже, при виконанні моделюючих завдань здійснюється оцінювання особистісних показників компетентності (здібностей інтелектуальних та комунікативних, ПВСЯ, спрямованості та цінностей) на основі індикаторів (відповідного часу) «методом 360 градусів», тобто середньо зваженою оцінкою його відповідного оточення. Ця система індикаторів та система контролю перетворюється в систему фіксування та зведення індикаторів ПК, а роль педагогів на роль експертів ассессмент-центру, які надають не стільки інформацію, а зворотній зв’язок кожній особі щодо її прогресу у навчанні, освоєнні діяльності та формуванні своєї ПК.
Таким чином, система індивідуальних завдань та командних проектів, система фіксування та зведення індикаторів ПК, системність та лангітюдність спостережень та оцінювання ПК підготовленими для цього педагогами та відповідне онлайн забезпечення дозволять ефективно застосовувати систему онлайн ассессмент-центру ПК.
4.7. Технологія онлайн ассессмент-центру/ Технологія «ассессмент-центр», або центр оцінки (від англ. Assessment center) – один з методів комплексної оцінки персоналу, заснований на використанні взаємодоповнюючих методик, орієнтований на оцінку реальних якостей співробітників, їх психологічних і професійних особливостей, відповідності вимогам посадових позицій, а також виявлення потенційних можливостей фахівців. На сьогодні, за дослідженнями організаційних психологів, «ассессмент-центр» є одним з найбільш точних методів оцінки компетентності співробітників. Оцінка учасників проводиться за допомогою спостереження їх реальної поведінки в моделюючих вправах. Їм пропонуються ділові ігри та завдання з метою надати рівні для всіх можливості проявити компетентність в модельованих ділових ситуаціях. У кожній вправі за кожним учасником спостерігає експерт або група експертів. Їх завдання – детально фіксувати поведінку учасника. Після виконання завдання учасником задача спостерігача-експерта провести класифікацію поведінки (віднести поведінку до тієї чи іншої оцінюваної компетенції), а потім оцінити ці компетенції за технологією СОКО (спостереження, опис, класифікація, оцінювання).
Найважливішою складовою методу є зведення оцінок експертів, отриманих в окремих вправах, в інтегральні оцінки за компетенціями. Сучасні уявлення про коректне використання даного методу зафіксовані в Російському стандарті центру оцінки, його міжнародних нормативах, а також у ряді національних стандартів.
Отже, основними вимогами до ассесмент центру є оцінювання ПК:
1) різними методами, що доповнюють один одного (інтерв’ю, тестування, анкетування, індивідуальні завдання, кейси, ділові та бізнес ігри);
2) різними експертами, підготовленими до оцінювання фахівцями;
3) у вправах та завданнях, моделюючих майбутню діяльність;
4) за технологією СОКО.
Технологія «онлайн ассессмент центру» для оцінювання ПКучнів (студентів)ЗП(ПТ)О як майбутніх кваліфікованих будівельників в запропонованих педагогічних умовах має всі основні ознаки методу ассессмент-центру, тому що оцінка ПК осіб здійснюється:
1) різними методами, що доповнюють один одного (інтерв’ю, тестування знань, анкетування «методом 360 градусів», індивідуальні завдання – основний вид навчання, кейси – навчальні проекти, ділові ігри – робота у команді з проектів) які використовуються у навчальному процесі;
2) різними експертами, підготовленими до оцінювання, якими можуть бути всі педагоги ЗП(ПТ)О та менеджери роботодавця, після відповідного тренінгу;
3) у вправах, моделюючих майбутню діяльність, якщо розуміти її як виконання індивідуальних та командних завдань і проектів зі всіх предметів;
4) за технологією СОКО, яка забезпечується та спрощується використанням систем онлайн фіксування і зведення індикаторів ПК.
Більш того, технологія «онлайн ассессмент-центр» має низку суттєвих переваг у валідності, надійності, економічності та ефективності, які забезпечує наступне:
а) лангітюдність дослідження, тому що оцінювання може йти в ЗП(ПТ)О протягом декілька років, а не днів, як у звичайному « ассессмент-центр»і;
б) моделюючи вправи можуть бути на реальних виробничих майданчиках, а взаємодія в різних командах та ситуаціях;
в) відео фіксація процесу та результату індивідуальних та командних завдань їх презентацій та оцінювання;
г) більша кількість підготовлених експертів, які можуть спостерігати та фіксувати поведінку та здібності особи у різних ситуаціях та вправах;
д) можливість онлайн спостереження та фіксування колл-центром поведінки та економічних показників діяльності особи на реальному виробництві.
Таким чином, система контролю перетворюється в систему фіксування та зведення індикаторів ПК, а роль педагогів ЗП(ПТ)О на роль експертів « ассессмент-центр», які надають не стільки інформацію, а зворотній зв’язок кожної особі щодо її прогресу у навчанні, освоєнні діяльності та формуванні своєї ПК.
Для зручної та/або онлайн фіксації параметричних індикаторів показників ПК при виконанні завдань у проекті нами застосовувався «Формуляр вимірювання індексів ПК при виконанні завдань проекту», який представлено у таблиці Т.5.
Таблиця Т. 5
| Формуляр вимірювання індекаторів ПК при виконанні завдань проекту | |||||
| № | Показники ПК | Індикатори часу | термін | норма | % норми |
| 1 | знання | пошуку інформації необхідної для виконання завдань | |||
| 2 | знання, навички | виконання дій з порушенням правил ТБ | |||
| 3 | вміння, навички | виконання робіт згідно стандарту | |||
| Здібності | |||||
| 4 | фізичні, інтелектуальні | освоєння стандарту відповідних дій | |||
| 5 | інтелектуальні | вирішення задач відповідного рівня | |||
| 6 | інтелектуальні | генерації ідей відповідного рівня | |||
| 7 | комунікативні | успішної взаємодії у команді | |||
| ПВСЯ | |||||
| 1 | відповідальність | відхилення від стандарту та графіку робіт | |||
| 2 | самостійність | допомоги при виконанні робіт | |||
| 3 | чуйність | виконання побажань замовника чи особи з команди | |||
| 4 | організованість | виправлення недоліків | |||
| 5 | ініціативність | на генерацію та втілення новацій | |||
| Спрямованість | (при роботі у команді) | ||||
| 1 | на себе | навчання у інших | |||
| 2 | на справу | виконання завдань проекту | |||
| 3 | на загал | консультацій інших з команди | |||
Таким чином, контроль здійснюється для діагностування прогресу розвитку ПК, а його результати можуть відображатися у е-профілі та е-портфоліо досягнень кожної особи з її згоди.
Ця система контролю радикально змінює відносини між тими хто навчає та навчається,тому що: контроль націлений на майбутнє (для е-профілю та е-портфоліо кожної особи); позбавляє педагога оцінювання як інструменту примусу; надає можливість та навчає самооцінці й оцінюванню інших. Таким чином, вона ставить тих, хто навчається та навчає «по одну сторону барикад», що надає можливість суттєво посилювати рівнодіючу націлену на успішність у майбутньому кожної особи, що спонукає педагога до пошуку нових та дієвих засобів стимулювання та мотивування. Отже, технологія створення «онлайн ассессмент-центру» з індикаторами ПК є шостою педагогічною умовою нашої технології.
Навчально-методичне забезпечення та знаряддя у технологіїє забезпечення НМЗ АРОТД [70]. Його основу складають різнорівневі завдання, еталони їх вирішення та шкали оцінювання, наочність. Їх можуть підібрати, а відео, слайди і моделі створити особи з групи В – лідери зі своїми командами, самостійно вивчивши новий матеріал (метод проектів). Після захисту їх перед педагогом ці лідери мають право викладати цю тему у всіх групах та бути головним арбітром в оцінюванні робіт осіб з цієї теми. Знаряддям реалізації цієї технології є: сайт з реєстром е-профілів і е-портфоліо, колл-центр та програми класу CRM і ERP для колл-центру та управління завданнями і комунікаціями на платформі Бітрикс24.
4.8. Технологія планування навчальних занять за АРОТД Технологіяпланування системи навчальних занять здійснюється на основі технологій модернізації традиційної класно-урочної системи, АРОТД [69] та складається з вищевикладених мезотехнологій. Основним видом аудиторних навчальних занять мають стати практичні заняття з консультацій виконання завдань та здійснення 6-11 етапів АРОТД. Отже планування занять здійснюється відповідно до освоєння всіма особами необхідної діяльності на відповідно обраному їми рівні.
Планування системи занять здійснюється на основі модернізації традиційної класно-урочної системи. Двухурочна система не охоплює усі етапи освоєння діяльності та організації системи освоєння теми. Вона наведена лише як наочний приклад застосування принципів та компонентів нашої макротехнології. Плани цих занять наведено у наступних таблицях Т.6., Т.7.
Таблиця Т.6
План евристичної лекції (заняття освоєння нових знань)
(укладено автором)
| Урок-лекція (освоєння нових знань)
|
||||
| Час | Назва етапу | Діяльність учнів | Групи | Коментарі |
| 2 хв | Організаційно-мотиваційний | Настрій на стратегічні цілі | А,Б,В | Нагадування на їхні символи |
| Прийняття теми, цілей уроку | Демонстрація їх напису | |||
| 8 хв | Актуалізація опорних знаннь | Повторення опорних знань і вмінь за допомогою наочності | А,Б,В | Демонстрація наочності та постановка питань |
| 20 хв | Освоєння нового | Сприйняття суб’єктивної проблеми | А,Б,В | Постановка суб’єктивної проблеми |
| Пошук їдей розв’язанн проблем | А,Б,В | Еврстична бесіда, мозковий штурм | ||
| Створення графу пошуку ідеї ООД | В | Задіяна переважно група В | ||
| Реалізація та обгрунтування ООД | Б | Задіяна переважно група Б | ||
| В смостійно виконує етапи | ||||
| Створення графу реалізації ООД | А | Задіяна переважно група Б | ||
| В і Б смостійно виконують | ||||
| 10хв | Первинне застосування | Самостійне виконання завдань з використання ООД | А,Б,В | Групи А, Б виконують завдання, а В допомагає |
| Виконання завдань пошуку помилок у прикладах на екрані | А,Б | Задіяні групи А, Б, а В допомагає | ||
| 4 хв | Стандартизація ООД | Сприйняття стандарту застосування ООД та критеріїв та шкали оцінювання | А,Б,В | Демонстрація стандарту застосування ООД та критеріїв та шкали оцінювання на екрані |
| 1 хв | Постановка ДЗ | Постановка домашніх завдань, які виконуються по бажанню | А,Б,В | Демонстрація № прав для груп А,Б, В, аналоги яких будуть при контролі у класі |
Де ДЗ – домашні завдання, а СР – самостійна робота.
Таблиця Т.7
План тренінгу (заняття освоєння, застосування та контролю вмінь)
| Час | Назва етапу | Діяльність учнів | Групи | Коментарі |
| 2 хв | Організаційно-мотиваційний | Настрій на стратегічні та тактичні цілі | А,Б,В | Нагадування на їхні символи |
| Сприйняття теми, цілей і плану уроку | Демонстрація їх напису | |||
| 8 хв | Контроль освоення вмінь | Виконання індивідуальних завдань аналогічних домашнім | Б,В | Організація самостійної роботи по вариантам за рівнями, що на екрані |
| Виконання індивідуальних завдань з елементом новизни на дошках | Б,В | Завдання дани на дошках з зростанням складності | ||
| Презентація домашніх завдвнь, виконаних на кодопозитивах | А | Учні групи А оцінюють виконання і презентацію | ||
| 14 хв | Освоення застосування ООД у різних умовах | Презентація виконання та оцінювання завдвнь, виконаних на 6-7 дошках | Б,В | Презентуеться новизна завдання та процес пошуку рішення. На прзентацю та оцінювання по 1 хв |
| Рецензування та оцінювання презентацій та завдвнь, виконаних на дошках | А,Б,В | Оцінюється виконання завдання та презентація за критеріями та шкалою учнями різних команд | ||
| 10 хв | Тренування навичок у команді | Виконання індивідуальних завдань з різними умовами застосування ООД (м’який контроль) | А,Б, | Самостійна робота за вариантами і рівнями завдань аналогічніих майбутнім при контролі |
| Лідери груп допомагають колегам своїх команд у освоенні виконання | В | Лідерам дозволено повертатися та підходити до учнів соєї команди | ||
| 10хв | Контроль навичок | Самостійне виконання індивідуальних завдань (твердий контроль) | А,Б,В | Виконання завдань за вариантами та рівнями складності за вибором учня |
| Дотримання регламенту виконання | Порушення самостійності веде до зниження оцінки | |||
| 1 хв | Постановка ДЗ | Ймовірне визначення оцінщика – лідера чужої команди | В | Демонстрація критеріїв, шкали оцінювання на екрані |
| Здача робіт лідеру-оціншику | Оцінювання самостійних робіт учнів не своєї команди |
Запропоновано нами планування навчальних занять дозволяє:
максимально використати час для активної і самостійної роботи кожної особи в зоні її найближчого розвитку (90% часу воно активно працюють) та забезпечити своєчасний зворотній зв’язок «нерозірваний контроль», які вказують на високий рівень ефективності заняття за критеріями та шкалою В.П.Безпалько;
не витрачати час аудиторних занять на теоретичне інформування, переклавши це на більш ефективне онлайн засвоєння знань у зручний для кожної особи час;
використати «репетиторські» системи навчання у класно-урочній системі, навіть онлайн;
організувати розвитокінтелектуальних здібностей кожної особи шляхом її залучення до генерації ідей, вирішення задач та самонавчання;
організувати розвиток комунікативних здібностей шляхом роботи у команді, презентації і оцінювання виконаних завдань;
освоїти у навчанні метавміння (процесу вирішення задач, прийняття управлінських рішень, роботи у команді, процесу навчання) та щільним їх використанням у навчанні;
змінити викладацьку – інформаційну діяльність педагога на управління самоорганізацією навчальної групи тим самим значно посилити ефективність та продуктивність діяльності педагога та навчального заклада.
В цілому, ця технологія змінює функції педагога з ретрансляції знань навчальній групі на управляння індивідуальними завданнями кожної особи та проектами команд. Це суттєво збільшує для педагога об’єм інформації (у 10-20 разів) та кількість каналів комунікації (у 20-30 разів). Тому для педагога виникає нова низка проблем:
а) сприйняття, обробки, зберігання та швидкого пошуку інформації щодо виконання завдань кожною особою, командою та індикаторів ПК;
б) фіксування індикаторів ПК кожної особи при виконанні завдань;
в) ідентифікації з кожною особою відповідної інформації з ПК та її завдань;
г) швидкого пошуку інформації щодо управління задачами та комунікаціями з великою кількістю осіб.
4.9. Технологія масового персонального навчання з програмами CRM/ERP [60]. Бізнес має сьогодні надійні та ефективні веб та онлайн технології залучення й обслуговування великої кількості клієнтів, тобто управління взаємовідносинами з клієнтами – програми класу CRM (Customer Relationship Management – Управління взаємовідносинами з клієнтами), управління ресурсами й бізнес-процесами підприємства – програми класу ERP (Enterprise Resource Planning – Планування ресурсів підприємства).
CRM дозволяє акумулювати дані про кожного клієнта, про його статус та якості, контакти й адреси, запити і замовлення, договори й платежі, про «справи» з ним: зустрічі і події, е-листи і повідомлення, телефонні перемовини з їх записами, а також планувати їх з кожним клієнтом.
ERP дозволяє планувати, нагадувати про терміни та контролювати завдання, забезпечувати їх необхідними ресурсами і контактами, призначати відповідальних, співвиконавців й спостерігачів, включати завдання у проекти.
CRM- і ERP-системи широко використовуються в бізнесі та в виробництві. Тому рівень їх освоєння повинен стати показником ПК сучасного працівника і професіонала.
Отже, ці системи можуть допомогти ефективно вирішити нову низку перерахованих інформаційних проблем педагогів в нашої технології, а тому стають важливим її компонентом. Важливість та новизна для освіти цих онлайн систем вимагає детальний аналіз їх функцій у процесі формування ПК в ЗП(ПТ)О.
Онлайн управління формуванням ПК кожної особи передбачає управління динамікою її показників та індикаторів з використанням системи онлайн фіксування ПК методом «онлайн ассессмент-центру». Ці показники і індикатори можливо фіксувати за допомогою використання підпрограм, що входять у онлайн системи: «опитування», «час роботи» і «оцінка виконання». Моніторинг частини показників і організацію опитувань може здійснювати колл-центр з використанням підпрограм «телефонія» або «чат». Процедура оцінювання і вимірювання цих показників є основою для прийняття ринком праці цих показників як достовірних.
Просування достовірних і об’єктивних показників ПК на ринку праці створить умови для стратегічної, провідної мотивації студентів та робітників до безперервної освіти і до підвищення якості та продуктивності праці і послуг. Підпрограма «управління реєстрами» передбачає не тільки ведення реєстру е-профілів та е-портфоліо, а і використання фільтра для пошуку учня, професіонала або контрагента за заданими в ньому показниками, що робить зручним пошук необхідної особи. Все це реалізовано на сайті громадської професійної організації «Ринок професіоналів» http://rprs.in.ua/
Програми CRM і ERP дозволять не тільки вести досьє кожного професіонала або учня, а й організовувати онлайн опитування щодо ПВСЯ та фіксацію часу комунікації, виконання індивідуальних й командних завдань.
Програми ERP на платформі Бітрикс24 передбачають і забезпечують «управління завданнями» в освітньому процесі шляхом:
‒ визначення «постановника» завдань, «відповідального», «співвиконавця» і «спостерігача» за виконанням завдань. Це дає можливість організації не тільки індивідуального виконання завдань «відповідальним», а й підключати помічника ‒ «співвиконавця», учня-експерта для онлайн‒консультацій або тих, хто навчається, в якості «спостерігача»;
‒ включення в це завдання підзавдань або входження його у проект. Це дає можливість для організації проектної та / або командної роботи, тобто реалізації проектної технології персоніфікованого навчання;
‒ автоматичного включення завдань у списки виконуваних і прострочених завдань кожного її учасника у їхні календарі та систему нагадувань про їхні строки виконання, що уможливлює автоматизацію планування, контролю та обліку роботи великої кількості виконавців;
‒ встановлення строків початку і закінчення виконання завдань, фіксацію фактичних строків, часу й оцінок, що дає змогу враховувати продуктивність та ефективність великої кількості осіб.
Підпрограми «база знань» створюють можливість сформувати персональний і груповий контент (текстової та відео інформації), необхідний для вирішення відповідних завдань та виконання проектів. В нашій технології ця «база знань» ‒ НМЗ АРОТД. Вона істотно знижує витрати часу на пошук релевантної (семантично відповідної) та актуальної інформації і таким чином підвищує ефективність професійного навчання.
Програми CRM на платформі Бітрикс24 можуть використовуватися у процесі професійної освіти для управління взаємовідносинами з учнями і передбачають:
‒ планування в онлайн усіх «справ» з учнями: зустрічі, події, е-листи, дзвінки з визначенням їх теми, змісту та прикріплення до них необхідних файлів (інформаційно-методичних матеріалів);
‒ автоматичне включення «справ» у списки виконуваних і прострочених для кожного його учасника, в їхні календарі і систему нагадування про строки виконання;
‒ ведення реєстру «справ» для кожної особи, в якому ведеться облік усіх запланованих, виконаних і прострочених справ;
‒ звукозапис усіх телефонних переговорів з кожним студентом;
‒ усі справи, що стосуються конкретної особи, прикріпляються до її облікового запису – «картки клієнта» в базі їхніх даних у виконавця – викладача;
‒ дзвінки студентів на моніторі педагога, тьютора або диспетчера колл-центру формують стрічку дій з ним, яка зв’язана з його візиткою, за якою можна перейти до списку його «справ», договорів або досьє з е-профілем і е-портфоліо.
Таким чином, підпрограма «справи» дасть змогу раціонально організовувати синхронну й асинхронну індивідуальну взаємодію викладача з великою кількістю студентів, тобто ефективно організовувати масове персоніфіковане навчання. А використання підпрограм «управління реєстром», «управління завданнями» уможливить реалізувати діяльнісний підхід до навчання. Завдяки цим програмам забезпечується мотивування майбутніх фахівців щодо просування на ринку праці їхніх е-профілів та е-портфоліо. За допомогою програми «управлінням завданнями» і «базою знань» організовується діяльність із розв’язання індивідуальних завдань та реалізації командних проектів, а за допомогою програми «справи» та «чат і дзвінки» здійснюються ефективні синхронні та асинхронні комунікації в команді і з педагогом.
Використання онлайн технологій у професійній освіті створює умови для радикальної зміни ролі педагога і його взаємин з майбутніми фахівцями. Вони, занурюючись в організаційний онлайн‒контекст бізнесу або роботи підприємства, набувають нових ролей співробітників: педагог – керівника, постановника завдань і проектів, а студенти – підлеглих, відповідальних за їх вирішення й реалізацію. Радикально змінюються не тільки імітаційні ролі, але й відносини в процесі професійного навчання. Студент стає суб’єктом своєї освіти, тому що самостійно: обирає цілі і рівні розвитку професійної компетентності; створення індивідуального е-профілю і е-портфоліо вирішених завдань і виконаних проектів, просування їх на ринку праці за допомогою веб сайту та програми «управління реєстром»; самостійно обирає рівні складності завдань і проектів, строки їх виконання; обирає команду для реалізації проектів і розв’язання завдань; погоджує й організовує свої комунікації з педагогом і командою; організовує оцінювання результатів своєї діяльності шляхом «онлайн‒опитувань» та фіксації строків, часу і продуктивності засобами програми «управління завданнями» та моніторингу своєї праці на виробництві шляхом колл-центру.
Об’єктом діяльності учнів та педагогів ЗП(ПТ)О стають показники ПК, а механізмом їх формування – процес вирішення завдань і виконання проектів, відповідно, засобами – необхідні для них знання і комунікації в команді та з педагогом, їх забезпеченням – НМЗ АРОТД, а знаряддям – веб та онлайн технології: сайт з реєстром е-профілів та е-портфоліо, колл-центр, програми класу CRM і ERP на базі Бітрикс24.
Таким чином, процес професійної освіти для формування ПК з використанням онлайн технологій, включає:
1) проектування послідовності розв’язання завдань і реалізацію проектів різних рівнів складності за допомогою підпрограми «управління завданнями»;
2) визначення мінімально необхідних знань і вмінь для розв’язання і виконання проектів різних рівнів складності за допомогою підпрограми «база знань», яка створена для застосування НМЗ АРОТД;
3) підбір або створення контенту навчально-методичного забезпечення для засвоєння знань і вмінь за допомогою підпрограми «база знань»;– підбір або створення тестів для оцінювання знань та еталонів різнорівневих завдань і проектів для оцінювання вмінь, які входять до НМЗ АРОТД;
4) оцінювання відповідності еталонам вирішених завдань і реалізованих проектів та нормам здібностей і професійно важливих якостей виконавців за допомогою підпрограми «онлайн опитування» й «управління завданнями»;
5) фіксацію індикаторів та оцінювання ПК методом «онлайн «ассессмент-центру»;
6) просування динаміки формування ПК майбутніх фахівців за допомогою підпрограми «управління реєстром» з метою професійної самореалізації та веб просування їхніх е-профілів, е-портфоліо та бізнес-анфасів на ринку праці та послуг.
Підпрограми ERP та CRM на платформі Бітрикс24, кастомізовані (пристосовані) під завдання професійної освіти, дадуть змогу встановити між учнями і педагогом суб’єкт‒суб’єктні відносини, за яких кожен самостійно діє, згідно зі своїми цілями й об’єктом, а їхні відносини стають партнерськими, так як вони мають взаємозалежні цілі й об’єкти діяльності.
Отже, макротехнологія «Адаптивна технологія онлайн управління формуванням професійної компетентності будівельників» складається з мезотехнологій, які для наочності наведено у таблиці Т. 8.
Таблиця Т.8
Структура макротехнології
| № | Мезотехнології технології | Назва етапу макротехнології |
| 1 | Мотивування освоєння діяльності | Мотиваційно-цільовий |
| 2 | Організації командного навчання | |
| 3 | Планування навчальних занять за АРОТД | |
| 4 | Евристичного засвоєння нових знань з використання НМЗ АРОТД | Діяльнісно-технологічний |
| 5 | Командного освоєння навичок застосування ООД | |
| 6 | Презентації виконання завдань та проектів | |
| 7 | Тотального (пірингового) контролю навчання та розвитку | Рефлексивно-коррекційний |
| 8 | Онлайн ассессмент-центру | |
| 9 | Масового персонального навчання з програмами CRM/ ERP |
Таким чином, реалізується суб’єкт-суб’єктний, діяльностний та компетентностний підхід до формування ПК, але для втілення та використання цієї макротехенології необхідні відповідні педагогічні умови.
2.5. Критерії, показники, індикатори та індекси професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі
Критерій (філософ.) – мірило для оцінки істинності судження або факту. Критерієм називається такий стан або ознака, за яким можна визначити істинність або хибність судження [26, с.154].
У нашому випадку – це судження (вердикт) про ПК осіб. У поведінкових науках для судження, які використовуються для порівняння осіб, необхідні показники для оцінки конкретного явища, яке досліджується.
Показник – ознака, свідоцтво чого-небудь; той, хто дає свідчення під час допиту [27]; це методологічний інструмент, що забезпечує можливість перевірки теоретичних положень за допомогою емпіричних даних. Розрізняють якісні (фіксують наявність або відсутність певної властивості) і кількісні (фіксують міру його вираженості, розвитку) показники [Ошибка! Источник ссылки не найден.].
Наприклад. під соціальним показником розуміється передача соціальної інформації, яка знаходиться між дослідником і соціальною реальністю. Показники, як свідоцтва для критерію, не завжди доступні для спостереження і вимірювання на практиці, психологи їх називають «концептуальний (теоретичними) критеріями» [54,с.71]. Тому для фіксації показників на практиці використовують індикатори показників.
Індикатор (у поведінкових науках) – доступна спостереженню і виміру характеристика досліджуваного об’єкта, що дозволяє судити про інших його характеристиках, недоступних безпосередньому дослідженню.
«Індикатор (лат.indicator – покажчик) – прилад, пристрій, інформаційна система, речовина, об’єкт, що відображає зміни будь-якого параметра контрольованого процесу або стану об’єкта в формі, найбільш зручною для безпосереднього сприйняття людиною візуально, акустично, тактильно або іншим легко інтерпретуємим способом» [56].
Для практичного застосування великої кількості індикаторів потрібно їхнє зведення за певними правилами чи алгоритмами. Це зведення називається відповідним індексом [56], який характеризується зміною складних суспільних явищ. Індексами, наприклад, у статистиці, називають складні відносні показники, що характеризують середню зміну сукупності, яка складається з несумірних елементів.
Образно можна вважати, що критерій – це вердикт, показник – свідок, індикатор – експерт, а індекс – інтеграція індикаторів та їх публікація у ЗМІ.В організаційній психології індикатори називають «фактичними (практичними) критеріями» [54, с. 72].
Однак, не завжди індикатор відображає відповідний показник (предиктор). Ступінь співпадіння індикатора з показником називається його релевантністю, не співпадіння – недостатністю, а міру виміру щось відмінного від показника – його контамінацією [54, с. 73].
Індикатор, як інструмент, повинен відповідати завданням і умовам його використання та методам досліджень. Основним, найстарішим методом дослідження в поведінкових науках є метод спостереження, який у психології трактується як цілеспрямоване, організоване сприйняття і реєстрація поведінки досліджуваного об’єкта. Від пасивного споглядання навколишньої дійсності (фотографування) спостереження відрізняється тим, що воно: а) підпорядковане певної меті; б) проводиться за певним планом; в) оснащене предметними засобами для здійснення процесу і фіксації результатів. Тобто, об’єктом спостереження здатне виступати лише те, що можливо об’єктивно зареєструвати [56].
Таким чином, експерт не спостерігає властивості психіки, він реєструє лише ті зовнішні прояви об’єкта, які доступні для фіксації. І тільки, виходячи з припущення про те, що психіка знаходить вияв у поведінці, експерт може будувати гіпотези про психічні властивості спостережуваного, грунтуючись на об’єктивних даних, отриманих при спостереженні [30].
У педагогічних спостереженнях компонентів ПК, заснованих на прогматично-цілісному підході, такими об’єктивними даними, що фіксуються, можуть бути наступні індикатори:
Час, що приділяється на різні види діяльності, на контакти, на виконання завдань (від моменту його постановки – до його завершення);
Швидкість (як функція часу) засвоєння знань, освоєння діяльності, виконання завдань і проєктів різного рівня складності;
Щільність (як функція часу) контактів та / або подій;
Рівень складності як обраних, так і виконаних завдань і проєктів. Рівень їхньої складності визначається експертами за ранговою шкалою в залежності від суб’єктивної, для досліджуваних відповідної кваліфікаії, новизни ООД завдання або про\кту.
Кількість помилок, неточностей при виконанні тестів, завдань, проєктів.
Кількість осіб, що працюють у команді, проєкті, професійній сфері та / або у навчанні.
Центральна тенденція оцінок експертів поведінкових якостей на основі аналізу даних про відповідні: час дій, швидкість, щільності, рівні та кількості.
Центральна тенденція оцінок експертів процесу та результату робіт, які встановлюються на основі порівняння з їхнім еталоном чи нормою.
Ці індикатори будуються но основі не вражень експертів або ассесорів, а на основі об’єктивних даних, що значно підвищує їх дієвість та прагматичність.
Усі ці індикатори можна віднести до інтервальних, а 1) – 3) до абсолютних шкал, тобто метричних. Побудова таких шкал дозволяє більшу частину властивостей існуючих систем приписувати числам, отриманим на основі виміру часу, суб’єктивних оцінок об’єктивно фіксуємих індикаторів. Для цієї шкали допустимим є лінійне перетворення. Це дозволяє приводити результати дослідження за загальними шкалами і здійснювати таким чином порівняння показників, та арифметичні (+ та -) дії з їхніми індикаторами [Ошибка! Источник ссылки не найден.].
Так як метою дослідження рівнів ПК є порівняння для вибору або порівняння моделей осіб для управління його розвитком, то зручніше ці індикатори перевести у відносні – у їх похідні. Тобто, в питомі величини або як відсоток від норми, яка є зручною мірою центральної тенденції (середня, медіана або мода). Для її визначення норми відповідна вибірка, яка необхідна для переконання стейкхолдерів у репрезантативності дослідження. Отже, зростання кількісті учасників дослідження, за законом великих чисел, збільшує точність визначення норми, а тому точність та надійність вимірювання індикаторів ПК.
Похідними (універсальними) індикаторами є відсоток від еталону або від репрезентативної норми цього індикатора. Похідні індикаторів у відсотках від норми є метричними індикаторами відношень, а тому з ними можливі всі математичні операції та інтеграція з відповідними вагами для замовника дослідження.
Таким чином, ці індикатори показників ПК мають істотні переваги перед традиційними для педагогічних досліджень з їхніми ранговими шкалами, тому, що мають:
1) вищий клас точності вимірювань, що дозволяє порівнювати між собою випробовуваних і відстежувати динаміку розвитку кожної особи;
2) метричність вимірювань, що дозволяє виробляти з ними арифметичні операції, відповідно зводити і представляти у зручній для роботи формі;
3) об’єктивність та / або можливість автоматичного онлайн фіксування, що дозволяє зробити очевидною їх валідність для стейкхолдерів, тобто для ринку праці;
4) технологічність фіксації індикаторів, що дозволяє істотно скоротити витрати часу і живої праці на процес спостереження, оцінювання та зведення його результатів з допомогою онлайн технологій;
5) цілісність і прагматичність системи об’єктивних і технологічних індикаторів дозволяє швидко і комплексно здійснити об’єктивну оцінку ПК.
Таким чином, цілісність, технологічність, об’єктивність, метричність і більш високий клас точності індикаторів та індексів дозволять своєчасно приймати оперативно і прогностично ефективні управлінські рішення на практиці при рекрутингу та організації професійного навчання, як менеджерам і педагогам, так й учням, співробітникам і професіоналам.
Для оцінки ПК і прийняття ефективних управлінських та педагогічних рішень в її формуванні у МКРБГ, враховуючи прагматично-цілісну структуру нами розроблена та пропонується для практичного використання наступна структура її компонентів, критеріїв, показників та індикаторів.
Знання. Воно є компонентом ПК, його критерій – рівень або вимір знань, показник – якість виконання тестів, та його застосування при виконанні відповідних завдань, тобто при вимірюванні вмінь. Індикатор показників знання – відсоток правильних відповідей чи правильно виконаних завдань у відповідних тестах. Похідними індикаторами знання є відсоток від репрезентативної норми виконання тестів.
Знання традиційно у педагогіці вимірюються за допомогою тестів [50]. Але їх якісне створення вимагає багато часу «живої» високоінтелектуальної праці. Тому ми пропонуємо в якості індикатора знань – час, який людина використовує на інформаційну допомогу членів команди або наставника при виконанні завдань.Тому у цьому підході похідними індикаторами знання є відсоток від норми цього часу для виконання завдань відповідної суб’єктивної складності.
Структура мінімально необхідних знань МКРБГ наведено у Додатку А.
Навички. Вміння та навички необхідних дій з виконання відповідного знання – компонент ПК. Критерій – рівень або вимір вмінь, показники вміння – обсяг виконаних завдань різних рівнів складності за одиницю часу або час їх виконання згідно стандарту чи еталону. Передбачається чотири рівня складності завдань (репродуктивний, пошуковий, евристичний, творчий), що різняться за рівнем роботи згідно з алгоритмом їх виконання, орієнтовною основою діяльності ООД (за П. Гальперіним) [Ошибка! Источник ссылки не найден.]. Індикатором є рівень складності завдань та/або час для їх виконання. Показники навичок – автоматизм у здійсненні відповідних дій, а індикатори – швидкість дій виконання відповідних робіт згідно їх стандарту якості виконання. Похідними індикаторами навичок є відсоток від норми часу виконання цих робіт. Структура необхідних вмінь МКРБГ наведено у Додатку Б.
Здібності інтелектуальні. Вони є компонентом ПК. Їхкритерій – рівень або вимір інтелектуальної здібності, показником – інтеграція показників здібностей до ефективних: навчання, роз’язання задач та генерації нових ідей. [87]. Індикаторами навчальних здібностей є швидкість освоєння відповідних дій (або час на їх освоєння згідно стандарту), конвергентних здібностей – швидкість вирішення завдань відповідного рівня складності (або час на їх виконання згідно стандарту); дивергентних – щільність генерації ідей (або час на їх генерацію), прийнятих командою або експертами. Похідними індикаторами цих здібностей є відсоток від норми часу на відповідні дії з навчання, роз’язання задач та генерації нових ідей.
Здібності комунікативні. Їх критерій – рівень або вимір комунікативних здібностей, показником є інтеграція характеристик здібностей до ефективної взаємодії у команді, що складається з обміну інформацієюі, розуміння емоцій, мови та намірів іншої особи команди, управління в ній відносинами та конфліктами (за А. Кочетковою) [44]. На основі цього визначення показників комунікативних здібностей та їх структури за Я. Колкером [40, c. 32] та враховуючи необхідность їх вимірювання у особи при її роботі у команді, пропонуються наступні індикатори комунікативних здібностей:
інтенсивність спілкування особи у команді, що вимірюється кількістю контактів у часі;
активність спілкування особи у команді, що вимірюється кількістю звернень особи до членів команди у часі;
тривалість спілкування особи у команді, що вимірюється кількістю часу спілкування з членами команди;
розмір кола спілкування, що виміряються кількістю членів команд, з якими працює особа у зазначеному часі;
успішність спілкування, що вимірюється середньою оцінкою ефективності результатів кожного контакту особи членами її команди.
Похідними індикаторами цих здібностей є відсоток від норми часу на відповідні дії та оцінки.
Для практичного використання цих п’яти компонентів індикатора комунікативних здібностейми об’єднали їх в інтегральний індикатор – час успішного спілкуванняособи в команді проєкту. Він розраховується як добуток часу спілкування на його оцінку стороною спілкування. Час розмови автоматично записується, коли всі члени команди розмовляють в чаті, а його успіх оцінюється після кожного онлайн-спілкування, демонструючи відповідний відсоток ефективності. Облік часу спілкування і його оцінювання сторонами, занесення їх до картки клієнта і відображення в таблицях – звичайна практика в програмах класу CRM.
Універсальним індикатором комунікативних здібностей є відсоток норми часу на успішне спілкування в команді проєкту.
Здібності професійно фізичні (далі –ЗПФ)– компонент ПК, показники ЗПФ – прикладні: швидкість, спритність, сила, гнучкість, витривалість та інші. Індикатори – відповідний час та відсотки від норм відповідного часу для відповідної спеціалізації.
Професійно важливі якості – компонент ПК, критерій – їхній рівень або вимір, показники: поведінкові ПВСЯ – відповідальність, самостійність, чуйність, організованість, ініціативність [58]; фізичні – прикладні: сила, швидкість, спритність, реакція, витривалість, координація рухів, чутливість зорова, м’язова, вестібюлярна [78]; розумові – пам’ять моторна, образна, словесно-логічна, уява просторова і технічна, мислення практичне і теоретичне.
Індикатори відповідальності визначаються дотриманням термінів і технологій виконання робіт, самостійності – часом на додаткові консультації або допомогу, чуйності – часом на допомогу чи консультації клієнтів або членів команди, організованості – часом на усунення недоліків, ініціативності – використаним часом на інновації. Тобто, індикаторами цих якостей є відповідний час. Індикаторами фізичних та розумових показників є час на правильне виконання вправ або відповідних тестових завдань різного рівня складності. Похідними індикаторами ПВСЯ є відсоток від норм часу на відповідні дії.
Професійно важливі психологічні особливості є компонентом ПК, що складається, на нашу думку, з темпераменту, стресостійкості та залежності від шкідливих звичок. Показниками темпераменту є швидкість та сила реакції та гальмувань у взаємодії та виконанні робіт, а індикаторами – результати тестування та/або спостережень за реакціями, тобто за часом реакції на подію. Показник стресостійкості – поведінка у стресовій ситуації, а індикатор – результати тестування та /або час без реакції на подразник. Показники шкідливих звичок – факти вживання тютюну, алкоголю, наркотиків, та участь у азартних іграх, а індикаторами – тести та/або час, що витрачається на них та їхні наслідки. Похідними індикаторами ПВПО є відсоток від їхньої норми.
Етика складається з цінностей і спрямованості та є компонентом ПК. Критерій – їхній рівень або вимір. Показником є спрямованість на себе, справу, суспільство [93]. Відповідно індикатором спрямованості є час, який витрачає об’єкт оцінювання на себе, на справи, на суспільство. Показникомє склад та рівень цілей-цілей і цінностей-засобів– склад та рейтинг засобів і принципів роботи та взаємодії [8] Відповідно індикаторами цінностей-цілей є час, який особа витрачає на комунікації та дії щодо досягнення цінностей-цілей, а індикаторами цінностей-засобів є оцінки їхнього застосування колегами та експертами «методом 360 градусів». Додатковим індикатором можуть бути результати вербальних та невербальних тестів відповідних осіб та/або онлайн опитування їх колег. Похідними (універсальними) індикаторами є відсоток від їхньої норми відповідного часу чи оцінки.
У ЗСПУ ПК ми застосовуємо лише показники спрямованості тому, що вони є проявом цінностей – на що спрамован час особи, то це є її узагальненою метою, а ціності-засоби – ПВСЯ, що проявляються при роботі у команді проєкту.
Метакомпетентність є компонентом ПК та складається з наступних складників: професійні метазнання, метавміння, мата здібності.
Критерій метазнання – його рівень або вимір, показники – це демонстрація рівня знання про знання, що включають знання: його види і структури за змістом, видом використання та походження, технології учіння, пошуку, освоєння та використання знання. Їх індикатором можуть бути результати вербальних та невербальних тестів. Похідними індикаторами є відсоток від їхньої норми.
Критерій метавміння – його рівень або вимір, показники – демонстрація вміння вирішення суб’єктивно нових задач, приймання управлінських рішень, здійснення розумових операцій, оперування інформацією (її пошук, систематизація, зберігання та актуалізація); управління (планування, організація, мотивація та контроль); навчання і розвитку; здійснення діяльності. Їх індикатором може бути відсоток від норми часу виконання відповідних завдань.
Метаздібності поділяються на метокогнитивні та метокомунікативні. Критерій метокогнітивних здібностей – їх рівень або вимір, показниками за М. Холодною [87] є прояв мимовільного, довільного контролю, метакогнітивної обізнаності, відкритої пізнавальної позиції. Їх індикаторами можуть бути результати відповідного тестування або час виконання відповідних завдань, а похідними індикаторами– відсотки від норми, які визначається експертами при спостереженні дій осіб при виконанні відповідних командних творчих проектів.
Критерій метакомунікативних здібностей – їх рівень або вимір, показники – прояв здібностей управління конфліктами, стосунками, емоціями (ЕІ) [1], контактами та часом.
Індикаторами показників метаздібностей можуть бути результати відповідного тестування, а похідними індикаторами – відсоток від норми, який визначається експертами або членами проєктної команди при спостереженні дій осіб при виконанні індивідуальних та командних творчих проєктів.
Таким чином, на основі прагматично-цілісного підходу нами проаналізовані та структуровані компоненти, критерії, показники та метричні індикатори ПК майбутніх кваліфіковпаних робітників будівельної галузі, які наочно наведено у Таблиці Т.1.
Індекси ПК. Індикатори ПК особи складають вектор з результатів їх вимірів, який зручно використовувати для формування та розвитку ПК тих, хто навчаються для навчання та її раціонального та ціленаправленного управління. Для оцінювання осіб, що має суттєве значення, для рекрутингу або кваліфікації на ринку, що передбачають ранжування осіб, необхідний інтегральний (зведенний) індикатор – індекс ПК. Він характеризує середню зміну сукупності, яка складається з несумірних елементів – індикаторів ПК. Кожний індикатор ПК для різноманітних спеціалізацій та різних груп експертів та ассесорів мають різну вагу (значимість). Тому ми пропонуємо для розрахунку індексу ПК особистості застосувати формулу знаходження середньозваженого значення. Воно розраховується шляхом підсумовування всіх цих значень індикаторів, помножених на їх ваги, і ділиться на суму ваг.
Таким чином, нами пропонується прагматична структура показників індикаторів та індексів ПК майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі. Валідність та надійність цих індикаторів буде доведено у методиці проведення експерименту. Однак, конвенційною ця структура стане тільки після її узгодження шляхом анкетування методом Делфі роботодавців, рекрутерів і експертів у професійному навчанні. Просування конвенційних достовірних показників, індикаторів та індексів ПК на ринку праці створить належні умови для мотивації майбутніх та працюючих фахівців до безперервної професійної освіти, підвищення якості та продуктивності їхньої праці і послуг.
Можливості практичного використання методів вимірювання ПК МКРБГ
Якщо онлайн-моніторинг виконання завдань та / або проєктів здійснюється за допомогою ІТ, то час цих дій може бути введено автоматично за допомогою відповідного програмного забезпечення або колл-центру для обслуговування навчання та / або робочого процесу. Таку можливість надають сучасні платформи класу ERP з програмами «Управління завданнями» і класу CRM – «Управління комунікаціями з клієнтами») [60, 66]. Програми автоматичного керування завданнями на багатьох платформах дозволяють кожній людині відстежувати час виконання завдання (від початку виконання до передачі результату виконання для оцінювання), а платформи CRM дозволяють записувати час спілкування по телефону (і в месенджерах), оцінювати їх якість, вносити ці дані у відповідні аккаунти осіб і відображати їх в електронній таблиці.
Таким чином, програми класу CRM дозволять керувати взаємовідносинами з великою кількістю людей, їх електронними офісами і аккаунтами, а ERP – керувати їх завданнями і командними проєктами з фіксацією часу дій при реалізації відповідних завдань і спілкування в команді. Тому існує принципова можливість автоматизувати процес визначення метричних показників ПК МКРБГ у онлайн режимі.
Можливості комп’ютерних програм по розпізнаванню осіб і голосу за відеозаписом створюють принципову можливість у майбутньому повністю автоматизувати процес вимірювання усіх наявних індикаторів ПК МКРБГ ідентифікованих по відео їх роботи в команді проєкту.
Онлайн-технології дозволяють фіксувати, а комп’ютерні програми– аналітично оброблятионлайн індикатори ПК МКРБГ, але для прийняття рішень з рекрутінгу чи для порівняння осіб та/або моделей тих, хто навчається необхідна інтеграція всіх цих індикаторів до відповідного індексу ПК.
Індекс ПК та його розрахунок на основі ваги індикаторів
Отже, для можливості порівняння та/або встановлення співвідношень між ПК МКРБГ за цими показниками та їх індикаторами необхідно його вектор (з координат цих 15-ти індикаторів) перевести у скаляр, тобто до одного числа – індексу ПК. Кожен складник, показник ПК, з цього вектору, має різну вагу при його оцінці експертами та особами, які приймають рішення для різних цілей. Наша мета – проведення педагогічного експерименту у ЗП(ПТ)О. Тому ми використали метод експертних оцінок для встановлення ваги кожного показника ПК МКРБГ та емпіричної перевірки їх валідності та репрезентативності. Для цього ми залучили до експертного оцінювання цієї ваги відповідних авторитетних науковців та практиків від педагогів та роботодавців. Для визначення ваги індикаторів відповідний ЗП(ПТ)О може створювати свої експертні групи з відповідних стейкхолдерів.
Експертам пропонувалось встановити, на основі їх педагогічного й виробничого досвіду та інтуітивно-логічних їх міркувань, ранг (з 15-ти) та вагу кожного показника ПК МКРБГ (без повторень) за відсотком від максимальної для них значущості кожного показника згідно Таблиці Т.9.
Таблиця Т.9.
Анкета з ваги та рангів індикаторів ПК робітників будівельної галузі
| № | Покажчики ПК | Індикатори часу | Вага | Ранг |
| при виконанні завдань проекту | індикатора | індикатора | ||
| 1 | Знання з професії | На пошук інформації для виконання завдань | ||
| 2 | Знання і навички з ПОП | Дій з порушенням ПОП | ||
| 3 | Уміння і навички | Виконання типових завдань | ||
| Здібності : | ||||
| 4 | фізичні, розумові (для освоєння дій) | Освоєння стандарту нових дій | ||
| 5 | інтелектуальні з розв’язання задач | Виконання нових завдань | ||
| 6 | інтелектуальні з генерації ідей | Вирішення завдань зі суб’єктивно новою ООД | ||
| 7 | комунікативні | Ефективна взаємодія у команді | ||
| ПВСЯ : | ||||
| 8 | відповідальність | Відхилення від графіку дій | ||
| 9 | самостійність | Допомога у роботі від інших | ||
| 10 | чуйність | Виконання побажань замовника | ||
| 11 | організованість | Виправлення недоліків | ||
| 12 | ініціативність | Втілення інновацій | ||
| Спрямованість : | ||||
| 13 | на себе | Консультації інших з команди | ||
| 14 | на справу | Самостійні дії з завдань проекту | ||
| 15 | на суспільство | Консультації від інших з команди проекту |
Отже, середній відсоток (вага) кожного показника емпірично пролемонструє рівень його критеріальної валідності у методиці вимірювання ПК, а узгодженість – рівень очевидної валідності та об’єктивності Методу «визначення індексу ПК». Саме емпіричне підтвердження об’єктивності та валідностей цього Методу та її показників вимірювання досвідченими та авторитетними експертами стане обґрунтуванням можливості її використання при виконанні командних завдань та/або проєктів на виробництві та у навчанні.
Таким чином, встановлення «індексу ПК з відсотків норм часу» особи шляхом онлайн фіксування часу дій особи, при виконанні завдань у командних проєктах різних (вищеозначених) рівнів складності, дозволить об’єктивно, надійно та валідно у режимі онлайн відстежувати динаміку індикаторів та індексу ПК кожної особи. Алгоритм розрахунку індексу ПК МКРБГ наведено у Додатку В. Приклад розрахунку індексів ПК учнів наведено у Додатку Г.
Таким чином, метод вимірювання індексів та індикаторів ПКМКРБГ з відсотків від норм часу втілена в онлайн-технології є зручним інструментом для технології «онлайн ассессмент-центр», яку можливо використовувати на всіх заняттях з усіх предметів/дисциплін професійної підготовки у ЗП(ПТ)О.
- Педагогічні умови впровадження та використання макротехнології/
Для втілення в практику ЗП(ПТ)О цієї макротехнології як педагогічної умови формування ПК [57] необхідне відповідне програмне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення. До існуючої матеріальної бази необхідно та достатньо додати обладнання для системи онлайн освіти. Для учнів, які не мають можливості працювати в інтернеті вдома необхідно надати цю можливість наступними шляхами:
Створення в ЗП(ПТ)О мережі коворкінгів – відкритих просторів для роботи в інтернеті та спілкування студентів у холах, вільних або тимчасово вільних кімнатах у навчальних корпусах або у гуртожитках;
Створення коворкінгів на умовах угод з відповідними комп’ютерними клубами в їхніх приміщеннях або на території ЗП(ПТ)О;
Залучення благодійників або об’єднань роботодавців чи замовників для надання відповідних комп’ютерів у тимчасове користування для коворкінгів.
Для ощадливого використання програмного забезпечення з програмами класу CRM і ERP можлива їх оренда у відповідній хмарі, наприклад Бітрикс24. Кастомізація (пристосування) цих хмарних програм під потреби ЗП(ПТ)О та онлайн освіту можлива відповідними викладачами ЗП(ПТ)О.
Індикаторами ефективності втілення цих онлайн умов є:
1) кількість НМЗ АРОТД та їх відсоток покриття всіх навчальних програм;
2) якість НМЗ АРОТД оцінена відповідними експертами та користувачами;
3) кількість використань та користувачів НМЗ АРОТД;
4) кількість онлайн фіксування та зведення індикаторів ПК;
5) динаміка індикаторів ПК кожної особи, яка визначається в режимі онлайн;
6) якість матеріально-технічного та програмного забезпечення онлайн освіти, які визначаються відгуками та оцінками користувачів у режимі онлайн.
Отже, створення материально-технічного та програмного забезпечення для онлайн освіти є сьомою педагогічною умовою нашої технології. Ця умова є необхідною, але не достатньою, тому що використовують та застосовують ці умови відповідні педагогічні кадри ЗП(ПТ)О.
Таким чином, для застосування вищеозначених умов необхідна відповідна підготовка оновлених кадрів ЗП(ПТ)О. Оновлення кадрів ЗП(ПТ)О здійснюється шлахом їх мотивування та навчання застосуванню нових підходів, ролей, технологій та програмного забезпечення. Мотивами оновлення мають бути – суттєве підвищення ефективності та полегшення їх педагогічної праці, отримання додаткових та пасивних доходів від педагогічної діяльності, які будуть розглянуто нижче.
Предметом навчанням педагогів має бути освоєння:
1) технології управління мотивацією студентів до самостійного розвитку ПК шляхом створення та просування їхнього е-профілю та е-портфоліо;
2) технології застосування АРОТД та створення та застосування НМЗ АРОТД;
3) технологій управління масовими індивідуальними завданнями;
4) програм класу CRM і ERP, наприклад Бітрикс24, для управління масовими відносинами, задачами та комунікаціями;
5) системи фіксування та зведення індикаторів ПК;
6) технологій оцінювання ПКметодом «онлайн ассессмент-центру».
Додатково необхідне навчання операторів колл-центру освоєнню: Бітрикс24; веденню реєстру е-профілів та порфоліо; контент менеджменту відповідного сайту; онлайн комунікаціям з роботодавцями, замовниками, абітурієнтами, учнями їх батьками та педагогами ЗП(ПТ)О.
Отже, сьомою необхідною педагогічною умовою втілення цієї макротехнології є організація навчання педагогів та диспетчерів колл-центру новим онлайн технологіям управління формуванням ПК на платформі Бітрикс24. Але окрім навчання педагогів необхідне ще і їх відповідна матеріальна мотивація, тобто відповідне фінансування.
ЗП(ПТ)О у ринковій системі стають суб’єктами ринку праці, а не тільки соціального захисту. Тому і їх фінансування залежить від кількості та якості освітніх послуг з формування та розвитку ПК. Фінанси – це управління витратами для доходів. Але сьогодні фінансується утримання ЗП(ПТ)О, його студентів та педагогів, так як оплачується часи їх перебування в сфері управління закладу, а не кількість та якість їхніх послуг. Держава або регіональні органи управління професійною освітою, як замовник, декларують замовлення на якісне формування ПК випускників та, не маючи системи та інструментів оцінювання сформованості ПК, фінансують ЗП(ПТ)О з розрахунку соціального утримання в ньому відповідної кількості студентів та педагогів. Тому втілення в освітній процес нових технологій, яке потребує додаткових інтелектуальних зусиль та ресурсів, є волонтерською діяльністю деяких педагогів. Система надбавок за категоріями та навіть за сертифікацією, при відсутності об’єктивних показників та індикаторів якості формування ПК педагогом, не стимулює якість його роботи, а тому й втілення нових технологій. Отже, потрібна нова, ринкова, а не соціально-утримуюча, система фінансування послуг педагогів за результатами якості сформованості ПК у кількості студентів.
Постає проблема об’єктивного оцінювання якості та вимірювання діяльності педагогів та ЗП(ПТ)О для їх адекватного фінансування. Потрібна нова модель оцінки ефективності процесу формування ПК. Модель оцінки ефективності процесу навчання була створена у 1954 році почесним професором університету штату Вісконсін (США) Дональдом Кіркпатріком [36]. Він запропонував розділяти процес навчання на чотири рівні, які згодом і оцінювати. Це рівні:
Реакція (Reaction) – наскільки особам сподобався навчальний процес;
Навчання (Learning) – ступінь засвоєння знань і навичок особами;
Поведінка (Behavior) – здатність застосовувати набуті знання і навички у роботі;
Результати (Results) – матеріальні результати процесу навчання в термінах зниження витрат, поліпшення якості роботи, збільшення випуску, підвищення ефективності і т.п [36].
Отже, на основі цієї моделі пропонуємо сучасні та прагматичні індикатори та інструменти оцінювання і вимірювання наступних показників ефективності професійного навчання:
«Реакція». ЇЇ індикатор – кількість виконаних завдань чи вирішених задач студентом самостійно чи у команді в одиницю часу. Цей індикатор легко фіксується, та більш об’єктивно ніж анкети, з точки зору психології, відображає задоволення осіб навчанням та дієвість навчання. Інструменти оцінювання є відсоток відповідності еталону виконання або вирішення, а вимірювання – відсоток від норми кількості виконаних завдань в одиницю часу. Індикатор для фінансування педагога – добуток від множення кількості оцінених (згідно таблиці Т 4) виконаних учнями завдань на час, який передбачено на освоєння їх виконання. Цей індикатор поєднує погодинну оплату роботи педагога з кількістю осіб, яких він навчає та її ефективністю, що проявляється у активності осіб з виконання завдань, у якій і формується їх ПК.
Навчання – ступінь засвоєння знань і навичок особами. Індикатор рівня знань – відсоток від норми виконання тестових завдань при зовнішньому, для педагога, тестуванні. Індикатор рівня вмінь – відсоток від норми кількості виконаних завдань, розв’язаних задач різних рівнів складності в одиницю часу, що оцінені та/або захищені перед зовнішніми експертами. Індикатор для фінансування педагога – добуток від множення кількості оцінених виконаних особами завдань на коефіцієнт їх складності та на час, який передбачено на освоєння виконання відповідних типових завдань.
Поведінка (застосування) – здатність застосовувати набуті знання і навички у праці. Індикатор – середня оцінка процесу та результату робіт їх замовниками та середні оцінки супервізорів (менеджерів роботодавця, що приймають роботи), за прагматичними індикаторами роботи та поведінки.
Індикатором для фінансування ЗП(ПТ)О є добуток від перемноження середньої величини цих середніх оцінок на кількість випускників ЗП(ПТ)О, робота яких оцінюється. Цей індикатор розраховується для закладу тому, що використана ПК у роботі його випускника – це результат роботи всього колективу закладу. Але цей індикатор відповідно підвищує попередні персональні фінансові індикатори педагогів. Моніторинг та зведення всіх індикаторів здійснює колл-центр відповідної громадської професійної організації чи асоціації роботодавців.
4) Результати – матеріальні результати процесу навчання в економічних термінах. Індикатор – середньомісячний дохід від набутої професії всіх випускників ЗП(ПТ)О, які знаходяться під моніторингом цього колл-центру. Цей індикатор теж розраховується для закладу та теж підвищує попередні персональні фінансові індикатори педагогів.
Джерела додаткового фінансування ЗП(ПТ)О та педагогів, які можливо направляти на їх матеріальне стимулювання за вищевказаними індикаторами – доходи ЗП(ПТ)О від послуг:
- Рекрутингу відповідних робітників роботодавцям, так як ЗП(ПТ)О має достовірні верифіковані показники ПК у реєстрі робітників на відповідному сайті та їх контакти у своїй базі даних;
- Верифікації профілів і портфоліо робітників і студентів та їх веб просування в інтернеті на відповідному сайті;
- Моніторингу кількості і якості робіт робітників та їх оцінок замовниками та менеджерами роботодавців.
- Робітникам, випускникам та учням ЗП(ПТ)О ці послуги потрібні для отримання вигідних заказів та умов працевлаштування, а замовникам та рекрутерам для раціонального вибору робітників та для гарантії забезпечення якості їхніх робіт. На конкурентному ринку праці та послуг основною дієвою гарантією якості робіт є репутація робітника, яка складається з оцінок всіх робіт їхніми реальними замовниками.
Здійснення цих послуг та організація фінансування ЗП(ПТ)О та педагогів згідно з вищевказаними індикаторами неможливо без відповідних онлайн технологій з програмами класу CRM і ERP, які реалізовані на платформі Бітрикс24. Отже, втілення системи фінансування педагогів та ЗП(ПТ)О за онлан індикаторами їхньої ефективності є дев’ятою, фінансовою та педагогічною умовою нашої технології.
Педагогічні умови застосування та втілення нашої макротехнології формування ПК складають збалансовану систему педагогічних умов (ЗСПУ) формування ПК в ЗП(ПТ)О. Збалансовану тому, що включає усі необхідні та достатні умови для досягнення стратегічної мети – формування ПК, та всі сторони та індикатори реалізації стратегії на практиці. ЗСПУ аналогічна збалансованій системі показників (ЗСП), що використовується у стратегічному менеджменті у бізнесі. ЗСП – інструмент стратегічного управління результативністю, частково стандартизована форма звітності, що дозволяє менеджерам відстежувати виконання завдань співробітниками, а також наслідки виконання або невиконання. Система оснащена спеціальними методами проектування і автоматизації. ЗСП є прикладом контролера зі зворотнім зв’язком, дія якого спрямована на реалізацію корпоративної стратегії. Такий тип контролера передбачає вимір результативності, порівняння показника з референтним значенням і здійснення коригувань при наявності розриву. Основний принцип ЗСП, який багато в чому став причиною високої ефективності цієї технології управління – управляти можна тільки тим, що можна виміряти.
Найважливішими характеристиками підходу є акцент на стратегічній порядок організації; відбір невеликого числа даних, що відслідковуються; поєднання фінансових і нефінансових даних. Цільовий результат визначається в декількох наступних розрізах: клієнти, бізнес-процеси, розвиток персоналу, фінанси. Для кожного завдання, що входить в стратегічну карту з цих розрізів, визначаються свої ключові показники, якими буде вимірюватися ефективність вирішення даного завдання. Всі завдання, які увійшли у стратегічну карту, є необхідними і достатніми для того, щоб досягти необхідного цільового результату. Тому, система цільових показників, яка відображає ефективність вирішення цих завдань, називається збалансованою. Тобто, система показників збалансована з системою стратегічних завдань, необхідних для реалізації стратегічного задуму. Отже, ЗСП має ряд переваг:
1) надає керівництву підприємства повну картину бізнесу;
2) дозволяє попередити виникнення критичних ситуацій;
3) полегшує взаємодію на всіх організаційних рівнях та дає розуміння стратегічних цілей всім учасникам виробничого процесу;
4) забезпечує стратегічний зворотній зв’язок і навчання персоналу;
5) допомагає перетворити величезний обсяг даних, одержуваних з безлічі інформаційних систем підприємства в інформацію, доступну для розуміння.
Наочно та системно ЗСПУ представлена у наступній таблиці Т.10.
Таблиці Т.10
| Збалансована система умов формування ПК в ЗП(ПТ)О | ||
| ЗСП | № | Умови формування ПК за ЗСП |
| Клієнти
Стейк холдери |
1 | Створення та просування веб сайту з реєстром е-профілів е-портфоліо та бізнес-анфасами будівельників |
| 2 | Створення колл-центру з верефікації е-профілів е-портфоліо будівельників та забезпечення їх комунікацій | |
| Процеси | 3 | Організація процесу навчання за АРОТД |
| 4 | Створення НМЗ, структурованого за етапами АРОТД | |
| 5 | Створення системи онлайн управління задачами та відносиними (з програм класу CRM і ERP), | |
| 6 | Створення онлайн ассессмент-центру зонлайн індикаторами ПК | |
| 7 | Створення материально-технічного та програмного забезпечення для онлайн освіти | |
| Кадри | 8 | Організація системи мотивації та навчання педагогів та диспетчерів колл-центру новим онлайн технологіям управління завданнями та комунікаціями |
| Фінанси | 9 | Втілення системи фінансування педагогів та ЗП(ПТ)О за індикаторами їхньої ефективності KPI |
Таким чином, адаптивна технологія онлайн управління формуванням ПК майбутніх фахівців, яка створена на основі ЗСПУ та кастомізації онлайн‒систем ERP, CRM на платформі Бітрикс24, що широко використовується у бізнесі, дає змогу ефективно реалізовувати компетентнісний, діяльнісний і суб’єкт-суб’єктний підходи до професійного навчання. Педагогічні умови формування ПК за номерами 1-6 є необхідними засобами реалізації цієї технології, а за номерами 7-8 необхідними умовами її втілення у практику ЗП(ПТ)О.
- Андреева И. Н. Эмоциональный интеллект: исследование феномена. Вопросы психологии. № 3. С. 78–86.
- Артюшина М. В. Методи і прийоми мотивування і стимулювання навчальної діяльності учнів. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Вип. 3 (69). С. 25–32.
- Артюшина М. В. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: навч. посібник. Київ : КНЕУ, 2008. 329 c.
- Арустамова, Н. А., Штуріна, В. Ю. Новітні педагогічні технології в освіті.
- Аршинов В. И.; Свирський, Я. Философия самоорганизации. Новые горизонты. Общественные науки и современность, 1993, 3: 59-70.
- Бадмаев Б. Ц. Психология и методика ускоренного обучения: учеб. пособие. М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. 272 с.
- Батышев С. Я. Подготовка рабочих профессионалов. М.: АПОБ, 1995. 243 с.
- Беляев И. А. Ценностное содержание целостного мироотношения. Вестник Оренбургского государственного университета. № 2. С. 9–13.
- Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем. Проблемы и методы психолого-педагогического обеспечения технических обучающих систем. Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1977. 304 с.
- Беспалько В. П. Слагаемые педагогических технологий. М.: Педагогика, 1989. 192 с.
- Биков, В. Ю.; Жук, Ю. О. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем. К.: Атіка, 2005, 5-15.
- Бобосов Е.М. Соціологія: Енциклопедичний словник. Київ : Книжковий дім «ЛІБРОКОМ», 2009. 480с.
- Борисова, О. Б. Особливості використання інтерактивних педагогічних технологій в умовах інформаційного суспільства. 2010.
- Буданов, В. В. Теория хаоса-самоорганизации в описании гомеостаза. Сложность. Разум. Постнеклассика, 2017, 2.
- Булахова, Я. В. Пути внедрения програмного обеспечения новиых информационных технологий. Сучасна педагогічна освіта. 2003, 44.
- Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный поход: метод. пособие. М.: Высшая школа, 1991. 207 с.
- Волков І., et al. Модернізація і розвиток педагогічних технологій профільного навчання: чинники, потреби, умови.. Kolegium redakcyjne, 2018, 168.
- Вороніна, Г. В., Виноградова, А. В. Інноваційні освітні технології задля реалізації «Освіти майбутнього». Петровський ОМ, 2021, 95.
- Гальперин П. Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий. Исследования мышления в советской психологии. М., 1966. 320 с.
- Гирьова, Л. Д. et al. Розвиток педагогічних інновацій: ретроспективний погляд. Редакційна колегія, 2014, 52.
- Гончаренко С. У. Методика як наука. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Вип. 1. С. 86–95.
- Гуревич К. М., Борисова Е. М. Психологическая диагностика: учеб. пособие. М.: Изд-во УРАО, 1997. 304 с.
- Гуревич Р. С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах: монографія. Вінниця: ТОВ «Вінниця», 2008. 410 с.
- Давыдов В. П., Рахимов О. Х. Теоретические и методические основы моделирования процесса профессиональной подготовки специалиста. Инновации в образовании. №2. С. 62–83.
- Десятов Т. М. Особливості навчання за модульними програмами, що базуються на компетенціях.Педагогічна освіта і освіта дорослих: європейський вимір: зб. наук. праць. Киъв ; Хмельницький, 2008. 530 с.
- Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона в 82 т. ; издание 4-е, доп. М. : Терра, 2001. 726 с.
- Єфремова Т. Ф. Тлумачний словник службових частин мови російської: 15 000 слів. ст.: 22 000 семант. ст . М. : Руский язык, 2001. 862 с.
- Заболотний В. Ф. Дидактичні засади застосування мультимедіа у формуванні методичної компетентності майбутніх учителів фізики. МП. Драгоманова, 2010, 542.
- Загв’язинский В. И. Теория обучения: современная интерпретация: учеб. пособие для студентов высшей школы, обучающихся по специальности «Педагогика и психология» и «Педагогика» ;3-е изд., испр. М.: Академия, 187 с.
- Зароченцев К. Д., Худяков А. І. Експериментальна психологія: підручник. М.: Проспект, 2005. 208 с.
- Зеер Э., Павлова А., Сыманюк Э. Модернизация профессионального образования: компетентносный подход: учеб. пособие для студ, обуч. по спец. 0305 «Профессиональное обучение». М.: Моск. психол.-соц. ин-т. 2005. 216 с.
- Игнатова, В. О. Проблемы использования системно-синергетического подхода в педагогике. Образование и наука, 2013, 10.
- Ільїна, Т.В.. Хмарні технології як інноваційна платформа при дистанційному управлінні самостійною роботою студента. 2016. PhD Thesis.
- Каленський А. А. Методика застосування інформаційних технологій навчання (управління і тактичні дисципліни): навч.-метод. посіб. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. 32 с.
- Каленський А.А. Застосування педагогічних інформаційних технологій у навчальному процесі вищої школи: монографія Київ: НАКККіМ, 2011. 268 с.
- Киркпатрик Д. Оценка программ обучения: четыре уровня М.: 1975.
- Кирсанов А. А. Индивидуализация учебной деятельности как педагогическая проблема. Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1982. 224 с.
- Князєва Е. Н.; Курдюмов, С. П. Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. 2002.
- Козлакова Г. О. Теоретичні і методичні основи ступеневої підготовки майбутніх фахівців з комп’ютеризованих систем у технічних університетах. Інститут вищої освіти АПН України, 2004.
- Колкер Я. М., Устинова Е.С. Речевые способности: как их формировать. Воспитание в школе. № 4. С. 30–33.
- Короткова Л.І., Лук’яненко Г.І., Лук’янова Л.Б., Мельник С.В. та Савченко І.М. Професійні стандарти: теорія і практика розроблення :колективна монографія. Київ : Педагогічна думка, 313 c.
- Костюченко М.П. Аналіз відмітних ознак педагогічних технологій. Проблеми сучасної педагогічної освіти: Серія : Педагогіка та психологія: зб. статей. Ялта: КГУ, 2011. Вип.29. Ч.2. С. 56–63.
- Костюченко М.П. Реформа системи кваліфікацій на основі стандартів компетентності в професійній освіті. Педагогіка і психологія професіоналів. № 3. С. 139–152.
- Кочеткова А. И. Введение в организационное поведение и организационное моделирование : учеб. пособие. М.: Дело, 2003. 723 с.
- Кравець, С. Г. Формування ключових компетентностей у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців ресторанного сервісу: результати педагогічного експерименту. Професійна освіта: проблеми і перспективи, 2014, 6: 105-109.
- Краевский В. В. Методология педагогики: пособие для педагогов-исследователей. Чебоксары: Изд-во Чуваш, ун-та, 2001. 244 с.
- Крутецкий В. А. Психология: учебник для учащихся пед. училищ. М.: Просвещение, 1980. 352 с.
- Кулалаєва Н.В. Інформаційно-комунікаційні технології у професійній освіті будівельників. Професійна освіта: проблеми і перспективи.2014.№7. С 32–
- Лузан П. Г., Каленський А. А. Методи і форми організації навчання фахівців аграрної галузі: навч. посібник. Київ: Логос, 2014. 321 с.
- Лузан П. Г., Манько В.М., Мося΄ І.А., Шимановський М.М. Методика підготовки та проведення тестового контролю успішності навчання майбутніх кваліфікованих робітників (методичні рекомендації для педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів). Київ : Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, 2012. 76 с.
- Маркова А. К. Психология профессионализма. М. : Знание, 1996. 308 с.
- Махмутов М. И. Современный урок. М. : Педагогика, 1985. 248с.
- Машбиц Е. И. Психологические основы управления учебной деятельностью.Київ : Вища школа, 1987. 224 с.
- Мучински П. Психология. Профессия. Карьера. С.-Пб. : Питер. 2004. 538 с.
- Орлов В. Виховний процес і проблеми індивідуалізації в системі професійно-технічної освіти. Науковий вісник Інституту професійно- технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка. 2013.Вип. 6. С. 73–78.
- Осипов Г.В. Соціологія: Словник-довідник. Т.4: Соціологічне дослідження: Методи, математика і статистика. М.: Наука, 1991. 325 с.
- Охременко С.В. Збалансована система педагогічних умов освітнього середовища ЗП(ПТ)О на основі онлайн технологій. Вісник Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка. 2018 Випуск 2 (37), Частина 2, 2018. С. 121 – 129.
- Охременко С.В. Збалансована система показників й індикаторів якості професійної компетентності. В кн.: Костюченко М.П. Теоретико-методологічні аспекти управління якістю [текст]: навчальний посібник для студентів технічних спеціальностей: У 2-х частинах. Частина ΙΙ. Видання друге, зі змінами та доповненнями. К.: Видавничий дім «Кондор», 2019. С. 333 – 344.
- Охременко С.В. Костюченко М.П. Онлайн база контенту освоєння діяльності. Комп’ютер у школі та сім’ї. №2 (158), 2020. С. 42 – 51.
- Охременко С.В. Можливості формування та розвитку професійної компетентності на основі адаптивної онлайн технології і систем CRM і ERP / Електронний фаховий журнал Теорія і практика професійної освіти. К, Випуск 12 (1), 2017. С 142 – 154. Режим доступу: http://ivet.edu.ua/images/Journals_IPTO/TMPO/TMPO_12_2017.pdf(дата звернення 04.05.21).
- Охременко С.В. Онлайн ассессмент-центр для онлайн вимірювання професійної компетентності в процесі професійного навчання. Colloguium-jоurnal. Pedagogicalsciences. 2021. №12 (99). С. 66 – 69.
- Охременко С.В. Онлайн управління завданнями та відносинами в процесі професійного навчання. Теорія і практика дистанційного навчання у професійній освіті: тези, (ІІ Всеукр.веб-конф. ІПТО НАПН України (м. Київ, 28 лютого 2018 року) (http://e-learning.org.ua/) 2018. С 90 – 93.
- Охременко С.В. Онлайн управління із забезпечення якості професійної освіти. Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання: збірник матеріалів ХІІ звітної Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 5-19 березня 2018 р.). ІПТО НАПН України. К. 2018. С. 243 – 246.
- Охременко С.В. Педагогічна технологія управління методом проекті. Технологія проектного навчання у професійній підготовці кваліфікованих робітників автотранспортної галузі: тези, Матеріали Всеукраїнсської науково-практичної веб-конф. ІПТО НАПН України (м. Київ, 20 грудня 2018 року), 2018. С 103 – 107.
- Охременко С.В. Прагматична і конвенційна структура професійної компетентності. Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. Черкаси, 2018. № 1 лютий, 2018. С. 87 – 94.
- Охременко С.В. Структура адаптивної онлайн технології. Науково-методичне забезпечення професійно-технічної освіти, тези: ХІ Всеукр.веб-конф. Київ: ІПТО НАПН України, 2017.С 159 – 162.
- Охременко С.В. Технологія створення освітнього середовища ЗП(ПТ)О на основі онлайн технологій. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Випуск №156 серія: Педагогіка. 2018. С. 94 – 100.
- Охременко С.В. Технологія управління синергією класу. Молодь і ринок щомісячний науково-педагогічний журнал. ДДПУ імені І. Франка. Дрогобич, 2018. № 3(158) березень. 2018. С. 155 – 162.
- Охременко С.В., Костюченко М.П. Алгоритм реактивного освоєння діяльності. Наукові праці ВНЗ ДонНТУ. Серія: Педагогіка, психологія і соціологія. № 1-2 (18-19), 2016. С. 112 – 125.
- Охременко С.В., Костюченко М.П. Онлайн база контенту освоєння діяльності. Комп’ютер у школі та сім’ї. №2 (158), 2020. С. 42 – 51.
- Охременко, С.В. Сайт та колл-центр для системи виробничого навчання. Актуальні проблеми професійного розвитку майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Матеріали Всеукраїнської web-конференції (20 травня 2019 р., м. Київ), 2019. С 103 – 107.
- Паламарчук В. Ф. Першооснови педагогічної інноватики: в 2 т.. Київ : Освіта України. 2005. Т 1. 419 с.
- Пінчук, О. П. Історико-аналітичний огляд розвитку соціальних мережних технологій і перспектив їх використання у навчанні. Інформаційні технології і засоби навчання, 2015, 48, вип. 4: 14-34.
- Пліш І. В., Карташова Л. А. Сучасна школа: інформаційні технології як чинник управління якістю освіти : монографія. Київ, 2014. 268 с.
- Пометун О. І., Пироженко Л. В. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. Київ : А.С.К., 2002. 136 с.
- Романова, Г. М. Дидактичне проектування як напрям психолого-педагогічної підготовки викладачів ВНЗ. Вісник Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут. Філософія. Психологія. Педагогіка, 2010, 1: 219-223.
- Селевко Г. К. Педагогические технологии на основе активизации, интенсификации и эффективного управления УВП. М.: НИИ школьных технологий, 2005. 288 с.
- Семенов А. В. Словник-довідник з професійної педагогіки. Одеса: Пальміра, 2006. 272 с.
- Сєріков, Д. О.; Лугова, В. М. Розробка педагогічної моделі розвитку управлінської компетентності керівників. 2019.
- Симоненко, Т. В. Реалізація інноваційних технологій навчання у процесі формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів-філологів. Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки, 2009, 169: 181-186.
- Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навч.-метод. посібник; НАПН України ; Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. Київ : ЕКМО, 2011. 320 с.
- Скаткин М. Н. Совершенствование процесса обучения в школе. М., 1971. 149с.
- Таланчук, Н. М. Новое содержание общепедагогической подготовки педагогических кадров: Системносинергетическая педагогическая теория: В 2 ч.–Ч. 1. Казань: ИССО РАО, 1996.
- Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний. М.: Изд-во Московского университета, 1975. 343 с.
- Тележинская, Е.Л., Дударева О.Б. Мобильное образование – инструмент современного педагога. Научное обеспечение системы повышения квалификации кадров. 2016.№2 (27). С. 88–94.
- Федоров О.Д., Баженов Б, О. А.; Галявиев, Н. Р. Постиндустриальная школа. Педагогика. Дидактика. Методика. Отечественная и зарубежная педагогика, 2021, 1.5: 153-176.
- Холодная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. С.-Пб. : Питер, 2001. 272 с.
- Хуторской А. В. Современная дидактика. М.: Высшая школа, 2007. 639 с.
- Шаронин Ю. В. Психолого-педагогические основы формирования качеств творческой личности в условиях непрерывного образования. 1998.
- Шевелева С. С. К становлению синергетической модели образования. Общественные науки и современность, 1997, 1: 125-133..
- Шестопал О. В. Формування професійної компетентності майбутнього педагога. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 2011, 28: 495-498.
- Шишкіна М.П., Попель М.В. Хмаро-орієнтоване освітнє середовище навчального закладу: сучасний стан і перспективи розвитку досліджень. Інформаційні технології і засоби навчання. 2013. №5 (37). С. 66–80.
- Шупейко И. Г., Борбот А. Ю., Доморацкая Е. М., Пархоменко Д. А. Основы психологии и педагогики: практикум для студентов всех специальностей и всех форм обучения. Минск: БГУИР, 2008. 332 с.
- Щербак О. І. Теоретичні і методичні засади професійно-педагогічної освіти дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2012. 471 с.
- Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посібник. Київ : Либідь, 2002. 560 с.
- Яковлева, В. А.; Ніколенко, Н. А. Особливості педагогічної інноваційної діяльності. Young, 2017, 52.12.
Додаток А
Структура професійного знання будівельника
Таблиця А. 1
| Група елементів | Елементи змісту знання у професії | Види |
| знання | ||
| Мова професії | Терміни, поняття, символи, позначення, одиниці виміру характерні саме для цієї професії | Перцептивні раціональні, практичні |
| Аксіоматика робітника | Безпосередні явища, властивості, об’єкти, події, факти, приклади, спостереження, статистичні дані, прототипи, фокус-приклади, фрейми, схеми: впізнання, правил, планів дій, відповідні цитати, афоризми, аналогії, метафори | Перцептивні раціональні, практичні |
| Цілі та завдання | Основні цілі та завдання, їхні властивості, ознаки та генгезіс цілей та завдань професії | Раціональні |
| Об’єкти та суб’єкти | Основні об’єкти та суб’єкти, їхні властивості, ознаки та переваги об’єктів та суб’єктів професії | Раціональні |
| Технології виробництва | Основні технології виробництва, їхні умови, властивості, ознаки та генезіс | Раціональні, практичні |
| Інструменти виробництва | Основні інструменти виробництва, їхні властивості, ознаки та генезіс | Перцептивні раціональні, практичні |
| Матеріали та обладнання | Основні матеріали, обладнання та механізми їхні властивості, ознаки, переваги та недоліки | Перцептивні раціональні, практичні |
| Норми виробництва | Основні норми виробництва та його нормативні документи | Раціональні |
| Норми етичні | Норми та правила відносин та взаїмодії з замовниками та колегами | Перцептивні раціональні |
| Трудове право | Трудовий кодекс, законодавство про профспілки | Раціональні |
Продовження табл. А.1
| Аксіоматика професіонала | |||
| Технології взаємодії | Основні технології взаємодії з замовниками та колегами, властивості, ознаки та переваги технологій взаємодії | Перцептивні раціональні | |
| Технології управління | Основні технології управління, їхні властивості, ознаки та переваги | Перцептивні раціональні | |
| Технології інновації | Основні технології інновації, їхні властивості, ознаки та переваги | Раціональні практичні | |
| Технології учіння | Основні технології та навчально методичного забезпечення учіння, їхні властивості, ознаки та переваги | Раціональні практичні | |
| Аксіоматика підприємця | |||
| Технології продаж | Технології продаж, їхні властивості, ознаки та переваги | Перцептивні раціональні | |
| Екониміка та фінанси | Мікроекономіка та фінанси, бізнес-плани та проекти, кредити та інвестиції, інструменти фінансування та гарантії платежів | Раціональні, практичні | |
| Тайм менеджмент | Технології та ПЗ керування часом, приоритетами, цілями, комунікаціями | Раціональні, практичні | |
| Господарське право | Технології угод, гарантій, разрахунки збитків, санкцій, участі у арбітражу | Раціональні, практичні | |
| Узагальнені співвідношення між суб’єктами | Об’єднання робітників, професіоналів та підприємців. Професійні традиції, звичаї, етичні норми, зв’язки, принципи, закони. | Раціональні, перцептивні | |
| Метазнання | Структури знання за змістом, видом використання та походження, технології учіння, пошуку, освоєння та використання інформації | Раціональні, практичні | |
Джерело: укладено автором.
Додаток Б
Структура професійного вміння робітника будівельника
| Група елементів | Елементи змісту вміння у професії | Види вміння |
| Загальні вміння професії | Вміння креслити і читати та розуміти креслення, технологічні карти, ДБН та ЕНіРи, пропозиції, угоди, кошториси, спеціфікації та накладні, вміння роботи в команді, з суміжниками та колегами; вміння застосовувати відповідні інструменти, обладнання, механізми та матеріали | Сенсорні, моторні, вольові, розумові, мнестичні |
| Базові вміння робітника | Планування, організації, здійснення та контролю робіт з виробничого завдання, згідно технологій виробництва, технологічних карт та техніки безпеки, ДБН та ЕНіР; використання відповідних інструментів, матеріалів, обладнання та техніки виробництва та контролю. | Сенсорні, моторні, вольові, розумові, |
| Планування виконання робіт | Визначення необхідних умов і термінів, состава і послідовності, інструментів і мітеріалів, обладнання і механізмів, індикаторів і допусків їхньго відхілення, операційного і прийомального контролю результатів робіт згідно типовим технологічним картам та /або ДБН та ЕНіР | Сенсорні, розумові, мнестичні |
| Організація робіт | Підготовка фронту робіт; необхідних інструментів, матеріалів, обладнання тамеханізмів; засобів та інструментів вхідного, операційного та приймального контролю; необхідної документації | Сенсорні, розумові, моторні |
| Виконання робіт | Виконання робіт відповідногойого розряду рівня складності згідно з типовими технологічними картами, вимогами ДБН і ЕНіР, з планом їх виконання, з дотриманням техніки безпеки; застосування відповідних інструментів, обладнання і техніки, використання необхідних матеріалів; проведення операційного контролю та корегування виробництва робіт | Сенсорні, моторні, вольові |
| Контроля робіт | Здійснення вхідного, операційного та прийомочного контролю результатів робіт відповідного розряду рівня складності згідно з технологічними картами, вимогами ДБН і ЕНіР, з дотриманням техніки безпеки та технології застосування інструментів та використання матеріалів, обладнання та техніки; | Сенсорні, вольові, розумові |
| Використання засобів робіт | Використання інструментів і матеріалів, машин і механізмів, обладнання та техніки згідно з технологією, норм та технікою безпеки їхньго використання. | Сенсорні, моторні |
| Дотримання норм робіт | Витрачання часу та матеріалів на відповідні роботи відповідного рівня складності та якості згідно технологічних карт та/або ЕНіР та/або інструкцій виробників матеріалів | Сенсорні, моторні, мнестичні |
| Дотримання етичних норм | Взамодії, спілкування і поведінки з колемами, менеджерами та замовниками, роботи в команді згідно норм професійної етики | Сенсорні, вольові, мнестичні |
Таблиця Б.1
Продовження табл. Б.1
| Дотримання норм права | Застосування норм трудового та громадського права при перемовинах, укладання та розірвання трудових угод, при оцінці праці та преміювання, навчання та кар’єрного зростання, збереження на роботі. | Вольові, розумові, мнестичні |
| Базові вміння професіонала | Оптимальне: планування, організація, здійснення та контроль робіт з виробничого завдання, згідно технологій виробництва, техніки безпеки, ДБН та ЕНіР; створення технологічних карт виробництва робіт; використання відповідних інструментів, матеріалів, обладнання та техніки виробництва та контролю. | Сенсорні, моторні, вольові, розумові, мнестичні |
| Планування виконання робіт | Визначення наявних умов виконання робіт, опитмальних для них технологій і термінів, состава і послідовності, інструментів і мітеріалів, обладнання і механізмів; суб’єктів, каналів та засобів коммунікацій, необхідних для виробництва; відповідних індикаторів і допусків їхньго відхілення, вхідного, операційного і приймального контролю результатів робіт згідно ДБН та ЕНіР | Сенсорні, розумові, мнестичні |
| Організація робіт | Підготовка фронту робіт, відповідних умовам та технологіям виробництва; засобів та інструментів матеріалів, обладнання, механізмі виробництва робіт; каналів та засобів коммунікацій з суміжниками та менджерами, необхідних для виробництва; засобів вхідного, операційного й приймального контролю, необхідної документації | Сенсорні, розумові, моторні |
| Здійснення робіт | Здійснення робіт відповідного рівня його розряду згідно з ППР, вимог ДБН і ЕНіР, з планом їх виконання, з дотриманням техніки безпеки та технології застосування інструментів та використання матеріалів, обладнання та техніки; застосівання відповідних інструментів, обладнання і техніки, використання необхідних матеріалів; проведення операційного контролю та корегування виробництва робіт | Сенсорні, моторні, вольові |
| Контроль робіт | Здійснення поточного контролю та корегування процесу робіт, вхідного, операційного та прийомочного контролю результатів робіт вимогами ДБН і ЕНіР, з дотриманням техніки безпеки та технології виробництва, техніки застосування інструментів та використання відповідних матеріалів, обладнання та техніки; | Сенсорні, вольові, розумові |
| Використання засобів робіт | Використання інструментів і матеріалів, машин і механізмів, обладнання та техніки згідно з технологією, норм та технікою безпеки їхньго використання. | Сенсорні, моторні |
| Дотримання норм робіт | Оптимальне витрачання часу та матеріалів на відповідні роботи відповідного рівня складності та якості згідно технологічних карт та/або ЕНіР та/або інструкцій виробників матеріалів | Сенсорні, моторні, мнестичні |
| Дотримання етичних норм | Взамодії, спілкування та поведінки з колемами, менеджерами та замовниками, роботи в команді згідно норм професійної етики | Сенсорні, вольові, мнестичні |
| Дотримання норм права | Застосування норм трудового та громадського права при перемовинах, укладання та розірвання трудових угод, при оцінці праці та преміювання, навчання та кар’єри | Вольові, розумові, мнестичні |
Продовження табл. Б.1
| Взаємодії | Ефективні взаємодії з замовниками, менеджерами, суміжниками, колегами, організаціями, роботи в каманді згідно статутів і норм професійної етики | Сенсорні, вольові, мнестичні |
| Управління | Ефективне управління відповідним колективом та/або командою, управління якостю продукту та процесу виробництва | Сенсорні, вольові, розумові, мнестические |
| Здійснення інновацій | Розробка, захист та втілення в виробництво нових або покращених продуктів, технологій, технологічних карт, інструментів, механізмів та матперіалів | Сенсорні, вольові, розумові |
| Навчання | Уміння управляти своїм навчанням, використовувати єфективні і сучасні технології самоосвіти та саморозвитку, бесперервного освоєння нового у професійній діяльності | Сенсорні, моторні, розумові, мнестичні |
| Базові вміння підприємця | Економічно-ефективне управління проектами продажу послуг робітників та професіоналів: здійснення пошуку, реалізації та виконання замовлень на послуги робітників і професіоналів; складання інвесторских кошторисів; підбір відповідних та вигідних суміжників, матеріалів, обладнання, техніки; проведення відповідних перемовин та укладання взаємовигідних угод з замовниками та управління їхньго виконання | Сенсорні, вольові, розумові, мнестичні |
| Продажі | Ефективне використання технології активних продаж “східниці продаж” | Сенсорні, вольові, мнестичні |
| Коммунікації | Використання сучасних засобів комунікацій, ІКТ та ПЗ, управління перемовинами та конфліктами, організація вмаєморозуміння з замонниками та менеджерами, взаємодії з суміжниками | Сенсорні, вольові, мнестичні |
| Управління проектами | Досягнення чітких цілей проекту при балансуванні між обсягом робіт, ресурсами (такими як гроші, праця, матеріали, енергія, простір і ін.), часом, якістю та ризиками. Реалізація чіткого заздалегідь визначеного плану, мінімізація ризиків і відхилень від плану, ефективне управління змінами | Сенсорні, вольові, розумові, мнестичні |
| Управління фінансами | Ефективна діяльність по залученню та використанню фінансових ресурсів. Ефективний перерозподіл фінансових ресурсів між різними суб’єктами фінансової системи або проекту. Використання сучасних інструментів фінансових гарантій та страхування | Сенсорні, вольові, розумові |
| Управління часом | Здійснення свідомого контролю над кількістю часу, витраченого на конкретні види діяльності, при якому спеціально збільшуються ефективність і продуктивність особи шляхом: планування і розподілу часу, постановку цілей, делегування, аналізу тимчасових витрат, моніторингу, складання списків і розстановки пріоритетів, використання органайзерів та їхньго ПЗ | Вольові, розумові, мнестичні |
Продовження табл. Б.1
| Арбітраж | Вирішення спорів у судовому та несудовому порядку. Складання листів, прохань, претензій, позивів та відповідей на них, мирових угод тощо. Організація доказів.та захисту своєї позиції. | Вольові, розумові, мнестичні |
| Метавміння | Вирішення задач; приймання управлінських рішень; здійснення розумових операцій; оперування інформацією (її пошук, систематизація, зберігати та актуалізація); управління (планування, організації, мотивації та контролю); навчання і розвитку. | Сенсорні, вольові, розумові, мнестичні |
Джерело: укладено автором.
Алгоритм розрахунку індексу ПК МКРБГу базі індикаторів часу
| № | Індикатори часу | Завдання № | Коефіц | Зважений % норми | ||
| при виконанні завдань проекту | час | норма | % норми | ваги | ||
| 1 | На інформаційну допомогу інших при виконання робіт | |||||
| 2 | Виконання дій з порушенням ТБ | |||||
| 3 | Виконання робіт згідно стандарту | |||||
| 4 | Освоєння стандарту відповідних дій | |||||
| 5 | Розв’язання теоретичних задач та вирішення практичних завдань відповідного рівня | |||||
| 6 | Генерація ідей всприйнятих командою | |||||
| 7 | Успішної взаємодії у команді | |||||
| 8 | Відхилення від стандарту та графіку робіт | |||||
| 9 | Допомога при виконанні робіт від інших | |||||
| 10 | Виконання побажань замовника | |||||
| 11 | Виправлення недоліків | |||||
| 12 | Генерація та втілення новацій | |||||
| 13 | Консультації від інших у проекту | |||||
| 14 | Самостійні дії з завдань проекту | |||||
| 15 | Консультації інших з команди проекту | |||||
Додаток Г
Приклад розрахунку індексів ПК МКРБГ з КГ при виконанні завдань з предмету у програмі Excel
| Предмет | Назва завдання | Дата | ||||||||||||||||
| Показники ПК | Навченість | Здібности | Проф важливі якості | Спрямованість | Індекс ПК | |||||||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | H | I | J | K | L | M | N | O | P | Q | ||
| Індикатори ПК | знання | ОП | уміння | навчання | вирішення завдань | генерація ідей | комунікації | відповідальність | самостійність | чуйність | організованість | ініціативність | на себе | на справу | на команду | |||
| Ваги індикаторів у % | 97 | 74 | 92 | 79 | 77 | 60 | 63 | 70 | 53 | 21 | 37 | 28 | 22 | 46 | 23 | |||
| № | ПІП учнів | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | |
| 1 | Башинський Р.В | 155 | 125 | 144 | 150 | 144 | 148 | 132 | 145 | 156 | 98 | 138 | 125 | 140 | 136 | 115 | 1187,3 | |
| 2 | Глушко Ю. В. | 108 | 98 | 102 | 102 | 86 | 85 | 125 | 102 | 112 | 85 | 106 | 98 | 103 | 121 | 99 | 864,03 | |
| 3 | Дідус В. Ю. | 99 | 98 | 95 | 98 | 88 | 72 | 89 | 92 | 88 | 92 | 86 | 97 | 88 | 93 | 89 | 772,35 | |
| 4 | Діфаллах А. К. | 98 | 95 | 97 | 98 | 83 | 79 | 93 | 82 | 89 | 85 | 79 | 84 | 95 | 98 | 86 | 762,85 | |
| 5 | Іваненко О. А. | 96 | 86 | 99 | 98 | 89 | 78 | 92 | 82 | 87 | 97 | 79 | 84 | 97 | 91 | 88 | 758,62 | |
| 6 | Кухарук В. А. | 120 | 110 | 110 | 130 | 125 | 112 | 120 | 107 | 128 | 109 | 124 | 115 | 129 | 130 | 105 | 996,79 | |
| 7 | Когут Д. М. | 96 | 97 | 97 | 95 | 89 | 80 | 85 | 83 | 82 | 95 | 86 | 77 | 88 | 73 | 69 | 742,97 | |
| 8 | Михалев Є. Б. | 120 | 110 | 118 | 124 | 122 | 122 | 125 | 109 | 118 | 107 | 128 | 125 | 119 | 127 | 102 | 1001,9 | |
| 9 | Мустафаєв Р.С. | 109 | 102 | 108 | 101 | 98 | 73 | 88 | 91 | 89 | 82 | 82 | 87 | 86 | 91 | 88 | 798,87 | |
| 10 | Литар А.С. | 99 | 99 | 99 | 98 | 96 | 71 | 89 | 92 | 88 | 92 | 86 | 93 | 84 | 93 | 89 | 780,33 | |
| 11 | Півторак Ю. В. | 98 | 98 | 95 | 98 | 88 | 72 | 89 | 92 | 88 | 92 | 86 | 97 | 88 | 93 | 89 | 771,38 | |
| 12 | Приходчук А. А. | 86 | 85 | 71 | 74 | 57 | 64 | 73 | 71 | 72 | 92 | 84 | 65 | 78 | 73 | 69 | 621,45 | |
| 13 | Нестерук В.О. | 106 | 101 | 104 | 102 | 99 | 75 | 88 | 92 | 89 | 84 | 83 | 87 | 86 | 91 | 88 | 795,79 | |
| 14 | Самотойлов Д.О. | 118 | 108 | 112 | 98 | 86 | 85 | 125 | 102 | 98 | 87 | 96 | 84 | 108 | 130 | 95 | 876,87 | |
| 15 | Тищенко С.В. | 85 | 86 | 71 | 74 | 58 | 62 | 74 | 71 | 72 | 94 | 85 | 87 | 78 | 73 | 69 | 628,37 | |
| 16 | Туровець В.О. | 120 | 115 | 118 | 124 | 122 | 122 | 125 | 109 | 118 | 107 | 128 | 125 | 119 | 127 | 102 | 1005,6 | |
| 17 | Шевченко В.В. | 88 | 89 | 78 | 79 | 69 | 61 | 77 | 76 | 73 | 96 | 86 | 68 | 78 | 74 | 69 | 653,61 | |
| 18 | Яценко М.Р. | 97 | 99 | 96 | 95 | 87 | 74 | 89 | 92 | 88 | 92 | 86 | 97 | 88 | 93 | 89 | 770,13 | |